Що, навоювалися? Текст для тих, хто готовий скласти лапки

Ми маємо таку владу, такий народ і таких союзників, яких маємо. Хай не все ідеально, але це цілком достатній ресурс, щоб битися і перемагати

Зараз найкращий час зневіритися. Просто ідеальний час скласти лапки і перестати пручатися. Віддати окуповані землі і припинити війну, щоб передати її дітям і онукам. Ми вже навоювалися, чи не так?

Не так!!!

Ми привчені принижувати себе. І ми не памʼятаємо своїх перемог. А дарма!

Це ми зупинили під Києвом і погнали назад колону танків довжиною близько 100 км.

Це ми зупинили армію, яку досі бояться в Берліні і Вашингтоні.

Це ми повернули Харківщину і Херсон.

Це ми вигнали Чорноморський флот із Севастополя, двічі зруйнували кримський міст, забезпечили морський коридор з Одеси.

Це ми атакуємо "сакральний" для Путіна Крим.

Це ми знаходимо сили донатити з невисоких зарплат і купувати армії необхідне.

То якого х*я ми маємо впадати у відчай? Хто зробив би на нашому місці більше за нас? Хто?

Ніхто!

Як можна забути і знецінити цей подвиг? Як можна зупинитися на півдорозі? Як можна зрадити тих, кого вже нема?

Сьогодні чудовий день жити і боротися. Ми маємо таку владу, такий народ і таких союзників, яких маємо. Хай не все ідеально, але це цілком достатній ресурс, щоб битися і перемагати.

Сьогодні чудовий день побачити, яка прекрасна наша країна, які чудові люди, які неймовірні наші міста. Одеса, Львів, Харків, Дніпро, Запоріжжя, Чернігів, Луцьк, Чернівці, Вінниця, Полтава, теплий, ламповий, пухнастий, мов мʼякі бабусині капці, Київ – все це наше! Ніхто і ніколи цього в нас не відніме.

То що ми скажемо відчаю і розпачу? Не сьогодні! Що ми скажемо Путіну і країні гі*на? Не сьогодні! Що скажемо самим собі тут і зараз?

Переможемо! Ось що я скажу зараз всім, хто мені довіряє. Ми сильні. Сильніші, ніж нас бачать, і сильніші, ніж самі могли собі уявити.

Хай вороги нас бояться. Нам вже боятися нічого.

Оригінал