Путін пробує укріпитися в ролі альфа-самця. До чого тут Кадиров?

Нинішня ставка на Кадирова – це ставка на того, хто, на думку Путіна, не зрадить. Як мінімум зараз

Путін передав Кадирову тяжке озброєння і ПВО "Вагнера". Що це означає?

1. Дуже високий рівень довіри до Кадирова. Навіть, якщо по факту, там нічого не передано, сама заява про передачу вже є великим символічним жестом.

2. Протягом останніх місяців Кадиров став позиціонуватися як "головний мусульманин" Росії. Після історії зі зброєю "Вагнера" Кадиров починає неформально стверджуватися в ролі такого собі "головного по Кавказу". Він де-факто отримує роль генерал-жандарма всього кавказького регіону (перш за все для мусульманського населення).

3. В цьому контексті стає більш зрозумілою історія конфлікту Кадирова з керівництвом Татарстану і публічним приниженням раїса Татарстана Рустама Мінніханова (останній змушений був публічно вибачитися перед сином Кадирова і навіть вручив йому орден). Судячи з усього, руками Кадирова Путін примусив керівника Татарстану публічно принижуватися, демонструючи всім регіональним елітам, що найменші порухи в сторону від генеральної лінії зроблять вас (еліти) приниженими і викинутими на узбіччя. І у вас є два варіанти: або сидіти тихо, або, в кращому разі, об вас витруть ноги. Нагадаю, що початок конфлікту лежить в перейменування посади президента Татарстану в раїса, що в Кремлі було розцінено як ляпас.

4. Міфотворчість, яка розвинулася в нашим широтах, про транзит влади і готовність Путіна передавати владу – це всього лише міфотворчість. Путін не збирається шукати наступника. Більше того, зрозумівши, що за Пригожиним не було сильних гравців і насправді ніякого заколоту немає, дуже схоже, що Путін починає виходити зі стану "колективного Путіна" в якому він жив з літа 2022 року. Він все більше внутрішніх питань знову замикає на собі. В перспективі це призведе до зростання рівня доносів всередині еліт і загострення війни всіх проти всіх, і відповідно, розкручування репресивного маховика.

5. Гра з Кадировим має ще один аспект: Путіну, насправді, немає на кого покластися. Армію він побоюється, і тому там немає сильних політичних гравців. Система МВС будується на певному протистоянні міністра Колокольцева та керівника росгвардії Золотова. А в межах самої росгвардії створюється таке собі протистояння "друзів": Кадирова і Золотова. Простіше кажучи, в системі росгвардії Кадиров остаточно утверджується в позиції "не першого, але й не другого".

Підсумовуючи, потрібно звернути увагу на один важливий аспект: Путін пробує максимально укріпитися в дещо підзабутій ним самим ролі альфа-самця. А нинішня ставка на Кадирова – це ставка на того, хто, на його думку, не зрадить. Як мінімум зараз. З іншої сторони, ніхто з силовиків не має повноти влади. Путін вважає, що таким чином він зцементує систему. З іншої, на відміну від попередніх років, країна проходить серйозні економічні потрясіння і система купівлі виборця й еліт тріщить по швам. Власне, майбутнє путінізму тепер залежить перш за все від спецслужб. І ми ще можемо побачити появу новітнього Берії з усіма відповідними наслідками. Поки Путін боїться посилення такого умовного персонажу. Але без цього він не зможе утримувати повноту влади.

І останнє: такі ігри з Кадировим – це міна сповільненої дії. Але ця міна може спрацювати через Х років. Путін же мислить категорією тут і зараз. І це ще одна відмінність від Путіна кількарічної давнини.

Оригінал