Тільки Зеленського не чіпати? Подвійні стандарти влади

Має діяти проста формула: якщо не можна критикувати президента, мерів критикувати теж не можна

Єдність навколо влади – не найприємніше, що може бути для чесних людей. Коли більше, коли менше, але навколо влади єднаються переважно паразити: корупціонери, кон'юнктурщики, міські божевільні. Попри те, що вони дуже різні, паразитів об'єднує одне спільне. Всі вони хочуть конвертувати близькість до влади не в державні, а в свої власні інтереси. На те вони й паразити.

Тому коли минулого року почалося вторгнення і геніальні піарники Володимира Зеленського придумали тезу про єдність, яка не припускає критики чинної влади, це був сильний хід. Владу я ніколи не любив, а паразитів коло влади щиро зневажав.

Але я прийняв єдність навколо влади та не критикував її. Бо свято переконаний, що ми програємо війну, коли будемо роз'єднані. Так, бути в одному таборі з Татаровим, Тищенком, Безуглою, Трухіним, Резніченком – так собі задоволення. Але краще з ними, ніж з Гіркіним чи Пригожиним.

Тільки я хочу, щоб все було по-чесному. Якщо ми єднаємося навколо влади, то міська влада – така само влада, як і державна. Не можна розказувати про єдність і одночасно мішати з грязюкою мерів міст. Якщо ми припинили політичну боротьбу на рівні центральної влади, центральна влада має припинити політичну боротьбу з місцевим самоврядуванням. Має діяти проста формула – якщо не можна критикувати президента, мерів критикувати теж не можна. Їх так само, як Зеленського, вибрали люди. Вони так само, не ідеально, але як вже змогли, впряглися у війну і роблять все для перемоги.

І як би не хотілося деяким людям із Офісу президента добратися до щедрих міських бюджетів, зараз це точно не на часі. Я знаю, як вам хочеться, пацани. Але попрацюйте поки що з мерами разом, на перемогу. Потім будете корупційну ренту ділити. Якщо виживемо.

Оригінал