Події на Бєлгородщині зруйнували черговий міф
Є росіяни, які хоча б спробували
"Хорошие русские" люблять порівнювати Росію із літаком, який захопили терористи. У цій концепції беззбройні пасажири, тобто росіяни, фізично не можуть дати відсіч озброєним терористам (владі). Вони змушені терпіти, страждати і навіть, під впливом Стокгольмського синдрому, брати у всьому цьому участь. Альтернативи нібито немає і не може бути.
Вчорашні події у Бєлгородській області повністю зруйнували цю фальшиву картину. Є, є пасажири, котрі намагаються зі зброєю в руках відбити свій літак у терористів. Чи вийде в них, ми не знаємо. Але вони хоча б спробували! На відміну від нас – трусів.
У Російському добровольчому корпусі воюють і націоналісти, і анархісти, а також ліберали та люди різних політичних поглядів
Зараз до мене прийдуть у коментарі премудрі ліберальні піскарі та з важливим виглядом повідомлять, що у Російському добровольчому корпусі (РДК), що наступає у Бєлгородській області, воюють страшні націоналісти. Знаю, знаю. Є там і націоналісти, але є анархісти, ліберали і люди різних політичних поглядів. Відомий анархіст Дмитро Петров помер, воюючи проти російських окупантів, а його соратник Олексій Макаров вступив у РДК. Нещодавно до корпусу приєднався не менш відомий ліберальний активіст Ільдар Дадін, який колись першим отримав реальний термін за несанкціоновані пікети. Цю статтю КК правозахисники потім так і назвали "дадінською". Я непогано знаю Анастасію Сергєєву, співорганізаторку Цивільного комітету, який фактично є політичним представником РДК. Вона точно до націоналістів жодного стосунку не має. Тож не треба просувати ці кремлівські меседжі про страшних нацистів, які йдуть з України.
Ура тим росіянам, які зі зброєю в руках воюють проти путінського Мордора! Вони справжні
Я сам немолодий, лінивий і люблю комфорт. Зізнаюся, що, на свій сором, давно не готовий на подвиги і самопожертву. Однак є молоді пасіонарні люди, які йдуть уперед із зброєю в руках. Вони мають право сказати: ми хоч спробували, а ви? А нам доведеться стояти з похмурими, потяганими по європейських шинках пиками: ой, вибачте, нам ніколи, у нас конференція в Берліні, форум у Вільнюсі, з'їзд у Брюсселі: шумім, братікі, шумім. І, до речі, коли вже нарешті розпочнеться український наступ? А то вікно можливостей у Росії ніяк не відчиниться...
Смішно та соромно. Тому ура тим росіянам, які зі зброєю в руках воюють проти путінського Мордора! Вони справжні.
Коментарі