Дядечки, не бийте! Що спільного між суспільством РФ і важким підлітком
Комплекс неповноцінності змушує малолітнього хулігана самостверджуватись за рахунок насильства
Російська суспільна свідомість вкрай інфантильна. Вона нагадує психологію важких підлітків-невротиків. Потужний комплекс неповноцінності змушує малолітнього хулігана самостверджуватись за рахунок насильства. Однак раціонально оцінити свої можливості він не спроможний. У спровокованій ним самим бійці його боляче б'ють, після чого його самооцінка різко падає. Країна стоїть перед світом з "винуватою пикою" підлітка, що нашкодив: дядечки, не бийте, краще погодуйте, я голодний!
Однак період каяття триває недовго. Черговий вождь (якийсь старий злодій) пояснює країні-підлітку, що у всіх її невдачах винні оточуючі. Країна знову впадає в ресентимент і намагається помститися оточуючим за свою неспроможність, самоствердитися за допомогою насильства.
Російська суспільна свідомість розгойдується, як гойдалка: від нестримного самовхвалення до жорстокого самозневажання і назад
Російська суспільна свідомість розгойдується, як гойдалка: від нестримного самовихваляння до жорстокого самозневажання і назад.
У період манії величі країна робить злочинну дурість, пускається в криваві авантюри. Потім слідує крах, період самоприниження і жебракування (вже скоро).
Часи СРСР: ми – найпередовіша, перша соціалістична країна. Вони – безробіття, інфляція, корупція. А у нас нічого цього (і навіть сексу) немає. Ми підкорили космос, тримаємо півсвіту в кулаці, "а також в області балету ми попереду всієї планети".
Перебудова та 90-ті: ми для всього світу – сумний приклад того, як не треба жити; поставили провальний комуністичний експеримент, занапастили найкращих людей країни. У них – демократія та повні полиці в магазинах. У нас – бардак та дефіцит. Буш, прийшли окорочка!
Байден, будь таким сами добреньким дідусем, яким був Буш, прийшли курячі окорочка!
Путінські часи: ми – найбільші та круті, правильні та справжні. В них – родітєль номер один та номер два, гей-паради, миються собаками, закушують хом'яками. У нас є все для щастя: тато та мама, випити та закусити, світло та газ, бомби та ракети, скрєпи та Путін. Ми свято зберігаємо православні традиції та анальну незайманість. А хто до нас із гей-пропагандою прийде – від неї і загине!
Постпутинські часи: ми – ганьба всього людства. Навіщось напали на сусідів, убили безліч людей, зруйнували міста, стали пугалом для всього світу. Це все Путін винний. Він нас поплутав, а ми, нерозумні, піддалися. Байден, будь таким самим добреньким дідусем, яким був Буш, прийшли курячі окорочка! Ми ще не забули їх запаморочливий присмак, який на голодний шлунок буквально зводить з розуму.
Коментарі