Світ балансує на межі ядерної війни. Яка її ймовірність

Точно відомо одне: переможців у цій війні не буде

Росія передасть Білорусі комплекси "Іскандер-М" подвійного оснащення та переобладнає частину білоруських літаків Су-25 під технічну можливість нести ядерну зброю. Офіційний Кремль обґрунтовує такі дії можливим просуванням ядерної інфраструктури НАТО на схід.

Варто зауважити, що наразі загроза ядерного удару є найвищою з часів Карибської ракетної кризи. Про це днями заявив президент США Джо Байден. На його думку, російський диктатор Путін не жартує, коли "каже про потенційне застосування тактичної ядерної зброї, біологічної чи хімічної зброї, тому що його збройні сили значно програють".

Але панікувати не варто. Є чітка, жорстка реакція з боку США, що навіть риторика щодо застосування ядерної зброї – неприпустима.

Після відповідних заяв з боку Штатів та їхніх ключових європейських партнерів риторика самої Росії змінилася. Кремлівський рупор Пєсков заявив, що можливість застосування ядерної зброї та власне ядерний сценарій – це безвідповідальні заяви та поведінка. Тобто превентивні заходи США і партнерів на дипломатичному рівні вплинули.

Про це свідчить і те, що Росія перейшла від заяв про можливість завдання ядерного удару до проведення інформаційно-психологічних операцій (ІПСО) щодо ядерного озброєння. Це й інформація про вихід з бази атомного підводного човна К-329 "Бєлгород" із торпедами "Посейдон" та повідомлення про переміщення ядерного поїзда до кордонів України.

По суті, Росія демонструє в інформаційному полі готовність до ядерної війни, тоді як на дипломатичному рівні заявляє про небажаність такого сценарію. Щодо можливої реакції США, то це буде не превентивний удар, про що вже заявив колишній голова ЦРУ Девід Петреус. Йдеться про відповідний, причому не ядерний, удар високоточною зброєю по військовій інфраструктурі Росії, у тому числі в Криму.

Світ реально балансує на межі ядерної війни. Переможців у цій війні не буде, враховуючи, що ядерний потенціал Росії можна порівняти з ядерним потенціалом відповідних європейських країн і США. Утім, немає чіткої інформації про реальний стан ядерного потенціалу Росії. Останні ядерні випробування РФ проводила в 1996 році. І говорити про відповідність її ядерного потенціалу або ядерного щита заявленим військовим доктринам самої Росії складно.

Важливо також розуміти, що всі "ядерні заяви" росіян відстежуються не лише на дипломатичній ниві, а й безпосередньо військовими фахівцями, різними розвідками.

На території Росії є 40 сховищ ядерних боєголовок. Щоб привести в бойову готовність пускову установку, ядерний заряд треба перемістити до місця пуску. Він фонить, дає випромінювання. І будь-яке переміщення миттєво фіксуватимуть іноземні розвідки. Впевнений, що в Росії це чудово розуміють. Як і те, що спроба застосовувати ядерну зброю спричинить фатальні для самої РФ наслідки.

Щодо необхідності превентивних заходів, то, на думку наших стратегічних партнерів, йдеться про економічні санкції, 8-й пакет санкцій від того ж таки ЄС вже прийнято. Показово, що прийнято якраз до дня народження Путіна. Такий собі подарунок. Чіткий меседж, що дає зрозуміти — будь-які подальші дії будуть згубні, перш за все для самої Росії.

Також зауважу, що після ухвалення Росією рішення про незаконну анексію нових територій України успішне просування ЗСУ та деокупація наших територій не припиняється. А нанесення у відповідь ядерного удару (що дозволяє військова доктрина країни-агресора) РФ не розглядається. І багато в чому завдяки реакції Заходу на ядерні загрози.

Реакції жорсткої та категоричної.

Нагадаю, 16 жовтня стало відомо, що Іран, імовірно, планує найближчим часом вперше передати Росії партію балістичних ракет малої дальності Fateh-110 та Zolfaghar, здатних вражати цілі на відстані 300 та 700 км.

Оригінал