Приватизація під час війни більше нагадує прихватизацію

Кому дістануться за безцінь українські державні активи?

Нещодавно Верховна Рада у другому читанні ухвалила законопроєкт про пришвидшену приватизацію і розпродаж державних активів під час війни. Денис Шмигаль одразу заявив, що з 1 вересня стартує прискорена масова приватизація залишків державного майна. Уряд передав 420 підприємств на приватизацію та ліквідацію. Далі буде ще більше.

Виявилося, що в списках на розпродаж – не тільки збиткові підприємства, а й прибуткові елеватори і хлібозаводи та інші успішні підприємства, що приносять гроші в держказну під час війни. Тому в мене є питання до владних "реформаторів": кому під час війни дістануться за безцінь українські державні активи? Невже урядовим панам і панянкам не зрозуміло, що в умовах війни і важкої економічної кризи в Україну не прийде ні західний інвестор, ні український, тому за приватизовані об'єкти держава не отримає їх реальної ринкової вартості. Саме тому більш логічним було б на час війни встановлення мораторію на приватизацію державних об'єктів і підприємств.

Наші реформатори часто повторюють неоліберальну догму про "менше держави". Проте співвідношення між приватною і державною формами власності – це питання, яке кожна держава має вирішувати самостійно, виходячи зі своїх конкретних умов і можливостей. Це підтверджує досвід розвинутих держав. Співвідношення форм власності склалося скрізь по-різному: наприклад, у Франції та Німеччині частка державної власності є значно більшою, ніж в Україні.

Відомий економіст Богдан Данилишин зазначає, що "чим більш розвиненою є країна, тим вищою в ній є частка держави". Під час війни держава не тільки фінансує воєнні витрати, але й значною мірою підтримує функціонування усього реального сектора економіки. Як свідчать історичні дані, частка державних витрат в економіці Ізраїлю в періоди воєнного протистояння перевищувала 75% ВВП.

На жаль, в результаті "реформ" в Україні відсутні як раціональна структура виробництва, так і ефективний власник. За оцінками інституту економіки і прогнозування НАНУ, приватизовані підприємства значно погіршили фінансові показники. Давно вже доведено, що простий розпродаж державних активів не забезпечує автоматичну трансформацію в ефективну приватну власність

Можливим варіантом розв'язання сучасних важких проблем України є врахування успішного європейського досвіду реформ, а саме орієнтація на змішану економіку, на соціально-орієнтований капіталізм та активне державне регулювання. Щоправда, це вимагатиме жорсткої відповідальності владної еліти за наслідки реформ під час війни.

Спеціально для Gazeta.ua