За тиждень у Стамбулі "Динамо" чекає непроста гра

Але ми зможемо перемогти – потрібно лише трохи удачи

Особисто я очікував набагато гіршого. Це той випадок, коли приємно помилитися. Накачаний мільйонними трансферами клуб із Стамбулу виявився не таким сильним, як видавався попервах. "Динамо", яке втратило з минулого сезону двох гравців основного складу і не зіграло з грудня минулого року жодного офіційного матчу, досить спокійно відбивало атаки "збитих льотчиків" на чолі із знаменитим колись Валенсією. Була поставлена задача не пропустити – і вона була виконана.

Чи могло бути краще? Після гри у роздягальні всі сиділи мовчки – були незадоволені нічиєю із "Фенербахче". І це вселяє надію – отже, команда не зробила того, що могла, і хлопці самі це розуміють.

Ми не можемо бачити себе збоку. Тому я не розділяю розчарування футболістів і тренерів "Динамо". Бо насправді жоден із гравців команди не додав у порівнянні із минулим роком. Поки що. Очевидною є відсутність ігрової практики у цьому складі. Справжньої, а не тієї, що у дружніх благодійних матчах. І тому не вважаю результат незадовільним. У Стамбулі шанси будуть такі ж самі, що й у Лодзі. За тиждень буде непроста гра. Але тепер ми вже знаємо, який той "Фенербахче". Для успіху "Динамо", окрім ігрової дисципліни та граничної самовіддачі, які ми побачили у Лодзі, потрібно буде ще трохи удачі.

Щодо атмосфери навколо матчу, то вона була не така, як зазвичай. Тисячі дві турків, яких у Лодзі виявилось дуже багато, плюс вдвічі більше українців були не із фанатів. Те ж саме стосувалося поляків, які становили десь чверть публіки. Тому на трибунах і довкола арени все було very friendly. Мені сподобалось. Хоча б тому, що дозволило на дві години забути про війну. На жаль, лише на дві години…

Оригінал