На жаль, ми не маємо союзників у цій війні

Давайте вже почнемо називати речі своїми іменами

Коли про країни, які підтримують Україну, кажуть, що вони наші "союзники", це, певна річ, дуже приємно чути й бачити. Але вони — не наші "союзники".

Союзники — це члени військової коаліції, які разом беруть участь у війні проти певного ворога. От країни НАТО між собою — потенційні союзники. США і Франція — потенційні союзники, Велика Британія й Угорщина — потенційні союзники. Вони в одному військовому блоці НАТО. У них взаємні зобов'язання і "п'ятий пункт".

Спостерігати за повномасштабним убивством нації в центрі географічної Європи й на кордоні з ЄС — не комільфо

А от щодо нас у них немає жодних зобов'язань, окрім моральних. Спостерігати за повномасштабним убивством нації в центрі географічної Європи і на кордоні з ЄС — не комільфо. Країни, що продають нам зброю та ще й обмежують, наприклад, дальність польоту ракет РСЗВ — не союзники. На мій превеликий жаль.

Це симпатики. І ми потім поколіннями будемо розраховуватися за цю зброю. Ба більше, навіть зброю вони продають (передають) із таким скрипом, труднощами і морально-психологічними стражданнями, що важко дивитися. Було би добре, якби вони стали нашими союзниками і вступили у війну проти Росії.

Але вони до кінця опиратимуться цьому. Це їхній жах, на який і робив розрахунок Путін. Тобто вони, що цілком природно, не хочуть опинитись у нашій ситуації жахливої війни й до останнього будуть зберігати свій фактичний статус невтручання. Усе їхнє антиросійство у формі санкцій — вимушене і небажане для них. Воно їм невигідне. Їхнє антиросійство та підтримка України — це справа принципу, а не вигоди. За що їм, звісно, низький уклін.

Це наша війна не за краще життя, а наша війна за виживання

Так само, до речі, справою принципу, а не вигоди, є наша війна за самозбереження. Тобто, умовно кажучи, це наша війна не за краще життя, а наша війна за виживання. "Самозбереження" — це ще один термін, який затуляється іншим словом — "самовизначення". "Право нації на самовизначення" — це не те, за що ми сьогодні боремося. І варто речі називати своїми іменами. "Самовизначення" — це те, що ми здобудемо лише після того, як виконаємо програму "самозбереження", яку ми не завершили за кілька століть, відколи ми у війні з Росією.

На жаль, ми не маємо союзників і боремося за самозбереження. Тому нам бажано жити без надмірних ілюзій. Наша надія і певність лише у трьох літерах — ЗСУ.

Оригінал

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Коментувати
Поділитись:

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі