Маємо усвідомити, що успішна держава — це цифрова держава

Чим швидше ми запустимо повноцінний процес цифровізації, тим швидше отримаємо сильну економіку та закордонні інвестиції в майбутньому

Тотальна відцифрованість сьогодні — це не примха, а фактична необхідність. Цифровізація відкриває значні перспективи для залучення інвестицій і розвитку економіки держави. Для прикладу — закупівлі. Завдяки платформі "Прозорро.Продажі" держава має можливість закупити продукцію або послуги в учасника, що надає найкращі умови. Кожен охочий може детально розглянути пропозиції по кожному тендеру. Відтак, це унеможливлює корупцію. Таким простим рішенням держава вбиває двох зайців відразу: отримує найкраще серед запропонованого та стає привабливою для інвесторів через прозору політику.

За розрахунками Мінцифри, завдяки "Дія.City" (особливий правовий режим для підтримки IT-галузі, в рамках якої компанії-резиденти мають спрощену систему оподаткування) доходи галузі виростуть з $6 млрд до $16,5 млрд до 2025 року. Частка IT-індустрії у ВВП країни досягне 10% (проти 4% зараз), а кількість робочих місць збільшиться з 200 тис. до 450 тис. Спрощена система оподаткування з захистом від зловживань податкової відкриває нашу країну не тільки для стартапів, а й для великих світових гравців, так як наша країна вже давно відома своїми технічними талантами.

Це не дивно, адже пандемія і жорсткі карантини дали значний поштовх розвитку цифровізації. Згідно зі звітом "Майбутнє професій 2020", опублікованим Всесвітнім економічним форумом:

● кількість людей, які шукають можливості для онлайн-навчання за власною ініціативою, збільшилася в чотири рази з 2019 року;

● 84% роботодавців налаштовані на швидку цифровізацію робочих процесів, включно з переходом на дистанційну роботу, з можливістю переведення 44% робітників на такий формат співпраці;

● вікно можливостей для перекваліфікації та підвищення кваліфікації робітників стає дедалі вужчим.

Тобто коронакриза й пов'язані з нею події стали каталізаторами невідворотного цифрового майбутнього, в якому володіння цифровими навичками є базовою життєвою необхідністю. Найпростіші приклади, які вже стали для більшості українців нормою: оплата онлайн, отримання платіжних карток без відвідування відділень, реєстрація до лікаря на helsi, реєстрація ФОП в додатку "Дія" тощо.

Цифрові режими роботи призводять до значно меншого часу роботи та надзвичайних можливостей у масштабуванні.

Впровадження елементів електронного урядування в повсякденне життя збільшує довіру громадян до органів державної влади і значно економить їх час при отриманні відповідних послуг.

Цифрова трансформація агропромислового виробництва розглядається як один із основних шляхів диверсифікації національної економіки, її переорієнтації з сировинної моделі експорту на постачання продуктів із високою доданою вартістю. Підвищення якості аграрної продукції та її конкурентоспроможності на основі ефективного використання ресурсів і науково обґрунтованих підходів — це головне завдання цифровізації сільського господарства, особливо в умовах майбутньої продовольчої кризи. Три прості цифрові рішення в цьому напрямку:

- оцифрування наявних залишків та об'ємів (земля, техніка, фінанси, продукція), що дозволить фермерам якісніше планувати свої можливості

- впровадження цифрових рішень для кооперації між фермерами. Для прикладу, чат-бот або платформа, що дозволить фермерам обмінюватись технікою або добривами

- перехід на електронні закупівлі, на противагу приватним домовленостям, які зараз в більшості панують на цьому ринку.

Цифрова трансформація веде до істотних змін у характері праці, у відносинах власності, соціальній структурі суспільства, активізує розроблення та впровадження нових бізнес-моделей та нові рішення в галузі бізнес-менеджменту.

Сучасна платформа дозволяє об'єднати дві і більше незалежні групи продуктів заради збільшення прибутку всіх учасників; дає можливість споживачам і виробникам зв'язуватися між собою, аби обмінятися товарами, послугами та інформацією. Наприклад, платформа eBay об'єднала продавців і покупців; iOS та Android — споживачів і розробників; Uber — пасажирів і водіїв; Airbnb — мандрівників і власників нерухомості.

В контексті цифрової трансформації нашої держави, особливо органів місцевого самоврядування, актуальним постає питання навчання держслужбовців та формування нової когорти лідерів цифрових ініціатив. В основі цієї когорти мають бути теперішні цифрові новатори країни, які можуть організувати та реалізувати національні програми з цифровізації для представників місцевих органів влади і для представників МСБ. Випускники цих програм в майбутньому мають стати євангелістами цифрових змін. Яскравий приклад — спільнота Alumni Києво-Могилянської академії.

В основі цифрової трансформації лежить розвиток електронних послуг та інших цифрових рішень, що спрощують взаємодію держави і громадянина або державних органів між собою. Якісне обслуговування людей, підвищення ефективності інституцій влади — ось основні її цілі.

Керівник ПРООН Ахім Штайнер неодноразово наголошував, що цифрові технології можуть подолати різноманітні наслідки пандемії. Але це можливо тоді, коли всі матимуть рівний доступ до них.

Упроваджуючи цифрові рішення, нам слід пам'ятати про нерівність у цифровому доступі та цифровій грамотності між країнами та всередині них. Відтак, держава має ставити собі за ціль не тільки активно просувати цифрові зміни у містах-мегаполісах, а й у регіональних центрах. І пріоритетом ставити регіони.

Надія Васильєва, для Gazeta.ua