Наші вишиванки вражають іноземців
Викликати захват — один із найкращих способів популяризувати нашу батьківщину
Мою саму першу вишиванку дружина подарувала мені десь так років 15-20 назад, і я одягнув її на свій перший Октоберфест у Мюнхені. Потім вона дарувала мені інші вишиванки, а я с задоволенням їх носив — як вдома, так і брав з собою у мандрівки. Так склалася ще одна традиція нашої родини — дружина дарує мені вишиванки, а я в них мандрую. Я роблю це тому, що мені подобається, як вражає вишиванка іноземців. Вони часто запитували мене, звідки я, а я відповідав, що з України, й це був привід для того, щоб розповісти їм про мою Батьківщину. Система популяризації на практиці.
Про Україну сьогодні знають значно більше, але я і далі беру вишиванки у поїздки. І тому, що вони мені подобаються, і тому, що це ідентифікація за кордоном моєї приналежності до України, і тому, що вишиванки мені пасують.
Сьогодні свято вишиванки, та я не одягаю вишиванку й не йду на роботу. Я солдат ЗСУ і сьогодні буду в однострої. Так треба. Але я впевнений, що сьогодні Україна побачить велику кількість людей у вишиванках. Тому що вишиванка — це красива, модна та актуальна частина сучасного одягу. А ще тому, що вишиванка — це один з символів України. Тож вітаю всіх зі сьогоднішнім святом, яке нещодавно з'явилося в нашому житті та вже стало популярним. З Днем вишиванки, друзі!
Коментарі