Раджу уважно перечитати класику

Це допоможе зрозуміти: якщо за два століття нічого не змінилося, то навряд чи зміниться й далі

Давайте просто відкриємо "Полтаву" Пушкіна та зробимо висновки.

Козаки для Пушкіна — це криваві злодії, "друзья кровавой старины", які залишили за собою "кровавый след", а їхній гетьман "кровь готов он лить, как воду". Тобто не Російська імперія є центром брутального насильства — а ось ці "криваві" вбивці, які чинять опір імперії і заважають "цивілізації". Чим це не "фашисти" і "бандерівці" у версії ХІХ століття?

Також козаки — це ті, хто привносить смуту, хочуть постійно війни, "Друзья кровавой старины / Народной чаяли войны". Чим це не "а я вам сейчас покажу, откуда готовилось нападение"?

Україна для Пушкіна — це справа минулого, її треба забути, від неї лишилися тільки сліди, та й слава богу. "Их поколенье миновалось — И с ним исчез кровавый след, Усилий, бедствий и побед". Чим це не сталінські "бывшие люди", яким просто треба "допомогти" зникнути?

Мазепа для Пушкіна — це збоченець, політичний та еротичний, "душе свирепой и развратной", який "зраджує" Кочубея як "еротичний" герой, а Петра — як герой "політичний". Чим це, наприклад, не "ґейропа"? Мовляв, "ви всі там збоченці"?

Щось нове у нас десь на горизонті? Щось змінилося за ці два століття? Не думаю.

Оригінал