Росіяни масово "відмазуються" від відповідальності за війну

А може, у подібній системі немає та не може бути жодної відповідальності?

Дивлюся, з якою пристрастю росіяни "відмазуються" від відповідальності за війну і не можу стримати сліз розчулення.

З одного боку, щось таке, як "колективна відповідальність" — це, певна річ, пережиток старих часів. Її нікому ззовні накинути неможливо, бо це начебто несправедливо. Ну, бо ж гвалтували та вбивали в Бучі не всі. І не всі бомбили Харків і Маріуполь. Але суть у тому, що не для всіх соціальних утворень це пережиток старих часів. Просто в Росії принципово неможлива будь-яка інша відповідальність, окрім колективної. Бо якщо в Росії ця "відповідальність" розмита й стосується лише обраного числа фігурантів, то це взагалі не про відповідальність, а про звичайне покарання винних. Тому в Росії так часто вбивають царів. Тому періодам "відлиг" завжди приходять на зміну епохи морозу й маразму.

З другого боку, щось таке, як відповідальність, стосується зрілого суспільства. Суспільства, яке принципово здатне якщо не усвідомити провину, то прийняти її та розділити. Відповідальність стосується суспільства, врешті-решт. А в Росії суспільства немає. Там уже навіть його слідів немає. У дев'яності його намагалися створити, але чомусь не вдалося. Вони знову вкотре з легкістю "втекли від свободи", капсулювались і традиційно наїжачилися на весь світ. Бо так звично, бо вони конформісти, бо вони безхребетні. Тому західні санкції там сприймають саме як покарання. Покарання не за те, що вони винні і що це частина — о, так! — колективної відповідальности, а за те, що вони обрані зі своєю ідентичністю й обтяжені священною колективною місією, як їм кажуть по телевізору. Усі там від малого до старого або безмовні піддані, або "служивое сословие". Причому і перше, і друге — категорії пластичні, а взаємне перетікання між ними — лише питання вікового переходу: школа-тюрма-армія-ґражданка-пенсія. Мало хто там доживає до старості без відбитого телевізором мозку. У такій системі немає і не може бути жодної відповідальності просто тому, що термін "відповідальність" незастосовний до них. У 84% це люди, позначені хворобами апатії, соціопатії і психопатії різної міри. Можна всі ці хвороби виправдовувати перебігом історичного процесу, але нам від цього точно не легше. Просто так є — і куріть бамбук.

З третього боку, колективно відповідальні вони перед нами й усім світом саме тому, що не вони, огидні та бридкі — породження Путіна, а путін — їхнє породження і чітке віддзеркалення. Ця відповідальність не влазить у жодні прийняті людством конвенції, бо Росія не має горизонтального виміру. Усе там — як у древніх сатрапських соціальних структурах, умовно кажучи, "перського" походження з елементами цезарепапізму та ординства. Хребет цієї країни формується соціально безхребетними. Люди там — лише розхідний матеріал, позбавлений рис індивідуальности. І їхня "провина" в наших очах — у тому, що вони не мають одразу кількох соціальних органів. Це як звинувачувати рибу в тому, що вона не збирає мед. Тому ті люди здатні лише на кримінально-службістські режими з домінантною вертикаллю, поза якою будь-яке інше життя не можливе, а винятки завжди підтверджують правило. А отже, зрештою, "вийняти" з них щось таке, як відповідальність, не матиме жодної перспективи і сенсу. Вони не мають власне того, що ми називаємо "цінностями". Те, що називають "цінностями" самі росіяни — лише зашкарублі елементи їхньої ідентичності, які більшою мірою живляться історичними мітами, а не фактами реальности. Тому, як і в кожній примітивній мітології, нічого, крім деструкції через мазохістську самодеструкцію, вони світові запропонувати не можуть. А підтвердженням цього є монструозне свято Побєди, що ось-ось у них настане.

Висновок з усього такий, що вони колективно відповідальні за замовчуванням як плем'я з вождем на чолі, на якого, як на злого ідола, принагідно можна списати все погане, але водночас колективно безвідповідальні, бо ніколи не стануть суспільством.

І це пат, дорогі мої друзі, з якого може показати росіянам вихід лише остаточна, дзвінка і кривава катастрофа їхнього культурно-історичного проєкту.

Оригінал