Чи почнеться велика війна
Готуємось зустрітись з неочікуваним та зіткнутися з немислимим
Чи почнеться велика війна? Суперечки навколо цього питання втратили будь-який сенс. Як і на виборах, позицію абсолютної більшості моїх співгромадян формують не раціональні аргументи, тверезі оцінки чи логічні висновки. Її формує підсвідоме бажання вірити чи не вірити у велику війну. А віра, як відомо, майже не піддається раціональному доведенню, спростуванню чи корегуванню.
Врешті-решт, ніхто у світі наразі не знає, віддасть Путін наказ наступати чи ні. Навіть, якщо сили та засоби, накопичені біля українських кордонів, здаватимуться йому достатніми для бліцкригу.
Своє суто субʼєктивне відчуття моменту я вже описав. А сьогодні знайшов просто геніальну фразу, яка максимально влучно формулює те, що я намагаюсь донести до своєї авдиторії: "Якщо війна чомусь і вчить, то лише тому, що завжди слід бути готовим зустрітись з неочікуваним та зіткнутися з немислимим" (Крістофер Фаулер, британський письменник).
Якщо початок війни залежить виключно від Путіна, то її результат від нього майже не залежить
Мене в нинішній ситуації стратегічної невизначеності тішить інша річ. Якщо початок війни залежить виключно від Путіна, то її результат від нього майже не залежить. Припускаю, якщо наважиться, він може узяти Київ і навіть посадити на Печерських пагорбах маріонетковий уряд. Припускаю, що цей уряд може бути навіть формально легітимним.
Але це нічого не змінить, бо наше головне прокляття – взаємне відчуження влади та посполитих – перетвориться на нашу головну перевагу. Українці не визнають будь-який колабораціоністський уряд за підставово легітимний. І не стануть йому коритися.
Будь-який умовний "Мінськ-3" – це розірвання суспільного договору, згідно з яким українці терплять корумповану, непрофесійну, крадійкувату та хамовиту центральну владу як доконечне зло. Бо краще державність з такою владою, аніж руїна. Втім щойно українська влада укладе своє Комп'єнське перемир'я, вона вибʼє стілець легітимності з-під власних ніг і стане частиною окупаційної влади.
Будь-який умовний "Мінськ-3" – це розірвання суспільного договору
Повторюсь, я не пророк і не ясновидець, і тому не знаю напевно, чи трапиться велика війна між Україною та Росією. Але якщо трапиться, вона має всі шанси стати початком кінця ресентиметної недоімперії з центром у Москві, але також – початком великого відродження нашої землі. Це будуть перейми нової України, які завжди, перефразовуючи Черчилля, "піт, сльози, кров та гарування".
Тож, готуємось "зустрітись з неочікуваним та зіткнутися з немислимим". Бути готовим завжди краще.
Коментарі