Президент переконує, що лише він може врятувати націю

Володимир Зеленський робить дивні речі. З трибуни Верховної Ради наговорив багато популістичних дурниць. Ми ж розуміємо, що це для наївних (так називаю людей, які вірують в Зе-ідола).

1. Указ про зміцнення обороноздатності країни – не закон. Збільшувати кількість військових не належить до повноважень президента. Він може лише подати законопроєкт.

Це йому в електоральний мінус. Зеленський понтується, але сам же і створює у наївних відчуття, що управляти легко: підписав указ – щастя настало. Але ж наївні тоді подумають: а чого він не підпише указ, щоб нам щось дати. Як у Жириновського: "Всем бабам по мужику, всем мужикам – по бутылке".

2. Шикарний популізм для матерів підлітків. Призову не буде. Буде професійна армія.

Це хід із минулого року: показати Зеленського більшим патріотом за Порошенка. Навіть за Бандеру. Щоб через три роки співали: "Батько наш – Зеленський, Україна – мати". Не смійтеся. Він про себе саме так і думає. А його нарцисизм підігріває свита.

3. Перший віцеспікер Олександр Корнієнко вчора проговорився, що зараз вивчатимуть питання щодо указу. Цим він показав усьому світові, що був не в темі. Таке питання не обговорювали у фракції?

Показали, що вони не команда, навіть не підтанцьовка на сцені, а декорація. Бутафорія. Все вирішують в Офісі, а їм спускають для виконання.

4. "Послідовність" Зеленського.

Спершу всіх жінок хочуть призивати, потім взагалі призов відмінити.

І так в усьому. У спілкуванні з союзниками то вдячність, то наїзди.

Відчуття, що він усе каже або під настрій, або міняє думки щодня в залежності з ким поговорив – з Єрмаком чи Подоляком. Хто що встиг навіяти, те він і говорить.

5. Професійна армія – це для матерів круто. Щоб її сина не призвали.

Але Ізраїль навпаки призов відстоює. І це нормально дати (хоча б за рік строкової служби) усім навики бути у військовому колективі, вміння поводитися зі зброєю.

Щоб був запас для армії. Але нахіба? Популізм – наше все.

6. Може, не треба збільшувати чисельність Збройних сил на 100 тисяч? Може, плюс 10 тисяч, але з них тисячу пілотів штурмовиків підготувати? І щоб зенітно-ракетні комплекси під кожним мостом стояли. Щоб не шастали у нашому небі росіяни.

Може, лише плюс одну тисячу, але тих, хто керуватиме "Байрактарами"?

Може тисяча пілотів, тисяча операторів "Байрактарів" і кілька тисяч зенітників краще, ніж 100 тисяч тих, хто забори генералам буде фарбувати?

7. І окрема тема: де на це усе взяти гроші? Вже зараз ЗСУ – це 130 мільярдів. Без закупівель озброєння. Це 9% держбюджету.

Але навіщо думати про усе це, коли картинка гарна виходить: лише президент може врятувати націю.

А фактично націю поділили на наївних, які ще досі "под впечатлением", та інших, які після кожної фрази президента хлопають себе по чолу: "та що ж ти мелеш?".

І соромно перед іноземцями за те, що ми тут собі навибирали.

Оригінал