Життя під окупацією. Згадую зараз все, що розповідали друзі з Криму і Донбасу

Важливо, щоб у тяжкі часи кожний робив те, що вміє і там, де треба

Я не буду писати про "тривожні наплічники" чи про необхідність тримати документи купи і в одному місці.

Всі, хто мав це зробити, вже зробили.

Я згадую зараз все, що мені розповідали мої друзі з Криму та Донбасу.

Наприклад. За 4 місяці окупації Слов'янська, коли моя подруга повернулась в місто, розповідала, що люди, її оточення помітно схудли. Продукти закінчились дуже швидко. Ніякі умовні мішки з борошном не врятували.

Наприклад. Інша моя подруга, маючи в сім'ї два авто класу люкс, зуміла виїхати на старих "Жигулях". Авто забрали орки.

Наприклад. "Здають" завжди умовно свої. Мою іншу знайому здали сусіди. Які все життя заздрили їхній сім'ї. Вони потім розгромили будинок, коли знайомій вдалось покинути окуповану територію. Здають також колеги, брати-сестри.

Наприклад. Мій знайомий із Луганська розповідав, що коли все почалось, у нього загострилися всі хвороби. Особливо зуби. Полікуйте терміново зуби і те, що може "посипатися".

Наприклад. Моя знайома з Криму в перші дні окупації приїжджала до Києва. Сказала: я беру їхній аусвайс, у мене немає іншого виходу, у мене лежачі мама і свекруха. Діти за кордоном. Один в Москві з усіма витікаючими і з таким же світоглядом. Інший в Європі. Діти між собою не спілкуються. Вона виїхала наступного дня після того, як була похована її мама. Свекруха померла на пів року раніше.

Наприклад. Мій товариш виїхав із Донецька майже вчасно - на блокпостах стояли місцеві алкоголіки і можна було домовитися. Вивіз все, що запхав до авто. Більше додому він не повернувся. Найбільше жаліє, що не взяв фото і дрібниці, які він любив. Наприклад, улюблена чашка. Старий плед. Про покинуті дивани і класний телевізор не згадав ні разу.

Наприклад. Волонтери, які потрапляли в полон в перші місяці російсько-українськоі війни, в 2014-му, палилися на не видалених аккаунтах в соцмережах. Попри застереження: їдете в зону, видаляйте все, що дозволить ідентифікувати вашу персону і ваші погляди. Потім їх витягували звідти роками.

Наприклад. Першим "лягає" зв'язок. Багато проблем було саме через це. Ми в Одесі мали точку збору, куди можна будо добратися фізично в разі відключення зв'язку, електрики і так далі. Таку точку треба мати зараз. Наприклад, для зв'язку з рідними і друзями, які живуть в різних районах великого міста.

Наприклад. Знайома із Луганщини розповідала, що крикуни виявились боягузами, а ті, хто особливо не світився, мовчки взяли в руки зброю і пішли в армію. Не показово. Але красномовно.

Наприклад. Експерти кажуть, що під час бойових дій військових втрат менше, аніж цивільних. Без висновків. Кожний спроможний їх зробити сам.

Наприклад. "Вата", як багато хто із вас вважає, російськомовна, і це факт, розслаблена Одеса показала всім, як вона може захищатися і наступати. Але цього разу, раптом що, все буде набагато жорсткіше. "Ватники", яких в реалі все ще тут багато, відхрещуються від того, що вони сепаратисти. Яке життя під окупацією, вони вже побачили на прикладі Криму і Донбасу. Тому вони хочуть сидіти в комфортній Одесі, захищати свій руський язик і безкінечно лаяти владу. Українську. Під українськими прапорами. А частина із них буде ще снаряди подавати в разі чого.

Наприклад. Важливо, щоб у тяжкі часи кожний робив те, що вміє там, де треба. Що вміє кожний із нас, щоб допомагати боронити свою країну?

Оригінал