Не вірю в пацифізм німців. Поглинання України Росією - їхній національний інтерес

Рано чи пізно вони або таки визначаться, або програють разом із Путіним

В усій цій історії з німецьким так званим пацифізмом на експорт я не розумію одного. Ну, все зрозуміло нібито і з комплексом провини, і з палким небажанням програвати третю світову війну поспіль, і зі спільними бізнес-проєктами з РФ, і з любов'ю до Толстого і Нєтрєбко... Через це вони, мовляв, такі "голуби миру" і не бажають нас озброювати.

Але невже Німеччина нікого не підтримувала під час війни хорватсько-сербської? Нікого не цікавить, де тоді взяла зброю (і не лише зброю) Хорватія, щоб відбитись і перемогти у війні з сильнішим сусідом? Невже в повітрі? Не вірю. Я не вірю в те, що німці не озброювали хорватів. Просто тому, що там і тоді це більше не було кому зробити.

Нагадаю, тоді конфігурація сил була менш загрозливою для слабшої з двох частин колишньої Югославії. Це не Росія проти України. Це Сербія проти Хорватії. Ба більше, ФРН була принциповим адвокатом Хорватії, коли та 1991 року виборювала незалежність, а потім вступала до НАТО і до ЄС. Надійнішого партнера за Німеччину в тій війні хорвати не мали.

Певна річ, хорвати для німців і ближчі, і рідніші за нас. 100% нашої території можна було вільно промарширувати двічі між 1941 і 1944 роком, але тепер не відчувати перед нами жодних комплексів провини і розпатякувати про велику культуру Толстого і Нєтрєбко. Але й Сербія – не Росія зразка 2022 року.

So, what the fuck is goin' on here?

Моя думка така: пацифізм вони собі можуть не приписувати. Це щось інше. Потурання поглинанню України Росією – їхній національний інтерес. І всі події навколо України для них – неабияка моральна "розтяжка" між цим своїм національним інтересом і принципами моралі та міжлюдського співіснування. Рано чи пізно вони або таки визначаться, або програють разом із Путіним, як програли 1945 року. Хочеться, аби визначились.

Оригінал