Війна Зеленського з Ахметовим переходить у затяжну фазу

Жодна зі сторін до цього не готова

Рейтинг Володимира Зеленського після падіння в жовтні-листопаді на 7% зупинився на позначці 25% від тих, хто визначився і прийде на вибори, згідно з грудневим соціологічним опитуванням, яке провів Український інститут майбутнього.

По суті, на сьогодні він майже повернувся до свого найгіршого результату за всю каденцію – 23% в лютому. Власне, ці 23% складають де-факто ядерний електорат Зеленського, і цей електорат поки не посипався і не почав розбігатися, попри доволі серйозну інформаційну атаку жовтня-грудня. І це попри те, що здавалося б, доволі пасивна позиція Володимира Зеленського в питанні можливої російської агресії, святкування в Гуті, "Вагнергейт" мали б збільшити тенденцію до прискорення падіння. Але цього не відбулося, очевидно, через ряд факторів, які противники Зеленського не хотіли чи не могли враховувати.

Які це фактори?

1. Нерозуміння природи виборця Зеленського. Я про це неодноразово писав, але повторюся – це соціально неактивний українець, який завжди був на других ролях і завдяки Зеленському він не просто зміг показати середній палець всім тим, хто ще вчора з погордою на нього дивися. Він багато в чому знайшов об'єкт для соціальної любові. І не враховувати ці фактори як мінімум нерозумно.

2. Серед проблем, які найбільше турбують суспільство, на 1-2 місце вийшло питання війни (38%) і домінуючим почуттям стає страх війни. Виборець Зеленського в цей момент перш за все хоче почути щось заспокійливе. Так, з однієї сторони, він не чує взагалі чи майже взагалі нічого такого від президента, але паралельно його лякають переворотом і не показують альтернативи (Разумков такої альтернативи поки не пропонує). Тому природна реакція цього виборця – почекати зі зміною політичних поглядів. Тим більше, що він любить головнокомандувача і поки той його (саме його — виборця Зе) не підводив.

3. Важливо окремо зазначити, що поки Разумков не став альтернативою Зеленському. За нього готові голосувати 8% проти 6% у грудні, але стратегія "в другому турі Разумков перемагає у всіх", поки є лише інформаційним шумом. Про виборця Разумкова я на днях напишу окремий текст, але поки лише зупинимося на тому, що він не став альтернативою Зеленському для більшої частини території України.

4. Без зміни позицій каналів групи "1+1" буде дуже складно робити різкі "обвали" рейтингів Зеленського.

В цілому ми можемо вже говорити про те, що бліцкриг з різкого обвалу рейтингу Зеленського не вдався і його рівень довіри-недовіри (відсоток тих, хто за нього ніколи не проголосує) стабілізувався навколо позначки 65%. Ніяких кардинальних змін в Раді не відбулося, а майбутній теоретично можливий референдум щодо Донбасу вибиває багато можливих козирів у його головного опонента Ахметова.

Тому поки з великою долею імовірності ми можемо говорити про те, що війна Ахметов-Зеленський переходить у затяжну фазу (хоча звичайно чорних лебедів ніхто не скасовував і фактор переговорів/загострень ситуації з РФ та можливих відключень від електроенергії залишається). І що найцікавіше, жодна зі сторін не готова до затяжної війни.

Підсумовуючи, можна чітко говорити, що у виграші будуть силовики (230 кримінальних проваджень – це велике поле для заробітку), адвокати та сценаристи.

Нічого спільного з антиолігархічними речами тут нема. Як і нема ніякої боротьби за свободу слова. Це війна за політичні рейтинги, де переможцем буде тільки один.

Оригінал