Потрібно негайно вирішити головну проблему України. Інакше втратимо державність

Якщо немає чесного та справедливого суду – це катастрофа

Несправедливий суд — це основа всіх наших проблем. Українці впевнені, що справедливості та верховенства права в судах можна не шукати. Це знання ми здобули на практиці, стикаючись з прикладами того, коли судді приймають рішення на користь того, хто заплатив або зателефонував їм. І таких прикладів безліч. Таким чином, українські судді забезпечують собі безбідне життя, але вбивають віру громадян у чесний і справедливий суд.

А із суддями у нас біда. Але хто повірить, що наші судді, розуміючи незаконність і несправедливість своїх рішень, виносять їх просто так, а не будучи мотивованим чи без тиску з ОП? Тому потрібно не лише з судами розбиратися, а й з тією нечистю, що гроші дає. Я як політик і громадянин розумію, що суд і поліція — це основа держави. Основа дотримання закону. І якщо законів не дотримуються, а справедливого суду немає, то це веде до ослаблення влади та краху держави.

Це відбувається не одразу, але фінал легко спрогнозувати. Якщо ситуація з судами не зміниться, то ми побачимо не лише крах системи, а й можемо втратити державність, чого я точно не хочу. Я розумію, наскільки суди є важливими для держави. Розумію і те, що важливими є саме незалежні суди, яким не можуть дати команду з Офісу президента. А для цього потрібно, щоб судді були не на гачку у правоохоронних органів або в олігархів.

Перші отримують потрібний владі результат через шантаж і погрози, а другі тримають суддів на фінансовому гачку, банально купуючи рішення. І це порочне коло необхідно розірвати. Інакше беззаконня призведе до безправ'я та повторення сценарію столітньої давності. Судам мають довіряти, а це можливо лише за умови винесення ними рішень, що ґрунтуються на верховенстві права, а не на телефонному праві, особистих симпатіях чи банках з доларами.

В іудаїзмі вважається, що з часів Ноя людству надано сім основних законів, які люди повинні виконувати.

1. Заборона ідолопоклонства — віра в єдиного Бога.

2. Заборона богохульства — шанування Бога.

3. Заборона вбивства — повага до людського життя.

4. Заборона перелюбу — повага до сім'ї.

5. Заборона крадіжки — повага до майна ближнього.

6. Заборона вживання в їжу плоті, відрізаної від живої тварини — повага до живих істот.

7. Обов'язок створити справедливу судову систему.

Сьомим пунктом йде справедливий суд. Розумієте? І можна розповідати, що завгодно, але в Ізраїлі міністра, який перевищив швидкість, штрафують і позбавляють прав, а за найменшої підозри у корупції відкривають справу щодо прем'єра та президента. І якщо вдається довести їхню провину, то вони сідають до в'язниці. І таких прикладів в Ізраїлі багато. А у нас депутата Трухіна, близького до Зеленського, який скоїв ДТП у стані алкогольного сп'яніння, намагається врятувати вся система. У нас судді виправдовують суддю Шостого апеляційного адміністративного суду міста Києва Костянтина Бабенка, якого спіймали п'яним за кермом. Про яку довіру до судів та про яке верховенство права може йтися, якщо Третя дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя покарала суддю Печерського суду Світлану Смик доганою та позбавленням премії на місяць за те, що вона систематично затягувала розгляд справ щодо водіння у нетверезому стані та закриття через закінчення термінів. Догану та позбавлення премії? Та це кругова порука. Тому живемо так, а Ізраїль інакше.

Якщо немає чесного та справедливого суду, то це катастрофа для держави. Саме довіра громадян до судів є основою держави. Тому судді в Ізраїлі шановані, і їхнім рішенням підкоряються, а в нас їх зневажають та їхнім рішенням не довіряють. А іноді й ігнорують. Суд в Україні давно вже втратив довіру у громадян і нічого не робить для її відновлення.

І якщо держава не готова змінити цю ганебну ситуацію, то громадяни змінять саму державу. А вона, в сучасних умовах і в цій ситуації, може цього просто не пережити. І те, що відбувається зараз, — це не тривожні дзвіночки, а набат, до якого треба прислухатися. А часу для виправлення дедалі менше. Тому що, якщо не працюють суди, то громадяни реалізують свій запит на справедливість у тій формі, яку вважають найбільш прийнятною для себе. Підозрюю, що ця форма може бути близькою до суду Лінча. Це буде не лише маркером краху держави, а й тією ситуацією, коли п'яний нардеп чи суддя не зможуть відкупитись чи вирішити все за дзвінком. Не впевнений, що такого розвитку ситуації хочуть усі ті, хто сьогодні штовхає Україну таким шляхом — Зеленський, Єрмак, Арахамія, Стефанчук та інші. Але порушуючи закони та уникаючи покарання через своє становище, вони роблять максимум для реалізації саме цього сценарію.

Оригінал