Нинішня Барселона нагадує міста і села Радянського Союзу

Їй доведеться звикнути жити без Мессі

Вже ніколи більше не буде Барселона такою, як була. Якою її знали кілька поколінь місцевих жителів та сотень мільйонів туристів з усього світу. Нині, восени 2021-го, Барселона нагадує міста і села Радянського Союзу, які теж назавжди змінилися 1962 року. Для тих, хто не знає, нагадаю, що саме тоді в усіх містах і селах СРСР за одну ніч познімали усі памятники Сталіну, а також перейменували на "Жовтневі" усі центральні вулиці, які до цього були вулицями Сталіна. Сказати, що радянські люди тоді від цього якось постраждали, навряд чи можна. Так само не можна сказати, що Барселона дуже постраждала від того, що в ній вже не живе футболіст Ліонель Мессі, який грав за місцеву команду, здається, завжди. Нинішнім хлопчакам, які знають Мессі як кремезного бородатого коротуна, важко уявити його собі худеньким юнаком із копицею густого волосся, що спадало на лоба.

А як могло бути інакше, коли упродовж без малого двох десятиліть уся легка промисловість Південно-Східної Азії була зайнята випуском мільйонів синьо-червоних футболок команди "Барселона" із десятим номером та надписом Messi, які носив без перебільшення увесь світ? І центром цього світу була Барселона!

Тепер це у минулому назавжди. Барселоні, як місту, так і футбольному клубу, ще належить звикнути до свого нового статусу і навчитися жити без Мессі. І тут одразу не скажеш, кому буде легше. З одного боку, у приватних ятках ще продають для туристів "ліві" футболки із тим самим прізвищем, з іншого — на вулицях столиці Каталонії все більше юнаків у футболках клубу "Парі Сен-Жермен" із прізвищем того самого Мессі. Звісно, що все це минеться. Бо ще ніколи не було, щоб ніяк не було. Ба більше — згодом виявиться, що так навіть і краще. Це я про місто. Щодо клубу, то технічно там все зробили бездоганно — у фаншопах та на стадіоні "Камп Ноу" вже ніщо не нагадує про колишнього кумира. Виручка, звісно, вже не та, але все налагодиться. Так само буде і з грою команди, яка, і про це варто нагадати, належить не президенту клубу, а його уболівальникам. "Барселона" вийде із кризи, нікуди не подінеться, і знову здобуватиме нові і нові трофеї. Так само, як вона зробила це після кризової осені 1997 року, коли вперше і востаннє програла вдома київському "Динамо".

На цьому тлі якось не виходить розводитися про сьогоднішній матч між цими командами. Та й що таке одна гра проти цілої епохи, яка завершилася буквально на наших очах. Нову епоху "Барселона" розпочинає, зокрема, і грою проти чемпіонів України. Як би хотілося, щоб і у нас, подібно до Барселони, все потроху почало налагоджуватися. Як завжди налагоджується у Барселоні. Хоч із Мессі, хоч без нього!

Микола Несенюк, для Gazeta.ua