Путін відправляє "героїв кримської весни" на тюремні нари

Кремль змінює верхівку керівництва окупованого регіону

Після гучних арештів колишніх керівників російського уряду Криму з'явилася ще одна гучна новина: правоохоронці прийшли до керівників Євпаторії, їх звинувачують у корупційних зловживаннях. І ті, й інші, ці звинувачення заперечують (заарештовані колишній російський віцепрем'єр Криму Євген Кабанов та ексміністр будівництва й архітектури Криму Михайло Храмов свою провину не визнають ‒ ред.).

Такі показові корупційні викриття нерідкісні в російських регіонах ‒ як відомо, в наручниках можна побачити й голів республік, і губернаторів, і мерів великих міст. І завжди потрібно шукати відповідь на запитання: чому саме цьому чиновнику належить постати перед судом, а його колега з сусіднього регіону, на якому тавра ніде ставити, чудово почувається й ніякого переслідування не боїться? - пише Віталій Портников для "Крим.Реалії".

Нам належить відповісти на це запитання в кримському випадку. І тут, мені здається, все набагато простіше, ніж у "справжніх" регіонах Росії. Коли був окупований Крим, у Москві ухвалили рішення доручити керівництво територією місцевим колабораціоністам ‒ хоча їхня можлива корумпованість та зв'язки з різними кримінальними кланами та угрупованнями описувалися російською пресою й були добре відомі російським силовикам.

Однак, мабуть, вважалося, що заміна кримського керівництва "варягами" з Москви буде без захоплення сприйнята місцевим населенням і ще більше підкреслить окупаційний характер нової влади. А так ‒ змінилися лише прапори, а еліта залишилася та ж сама, продажна...

Сім років окупації ‒ достатній термін для інтеграції еліт. І зараз настав час відправити всіх цих "героїв кримської весни" та їхніх висуванців туди, куди вони, по суті, мали потрапити ще тоді, коли півострів контролювала Україна, ‒ під слідство й, не виключено, що на тюремні нари.

І якби в Україні до так званої "кримської еліти" ставилися б не як до управлінців, на яких потрібно зважати, а як до частини злодійського товариства, то, можливо, ніякої анексії не сталося б. Утім, про що це я? Адже Україною, в якій головою кримського парламенту був Константинов, а депутатом та "шанованою людиною" ‒ Аксенов, керувала інша "спільнота", очолювана відомим Віктором Януковичем.​

І ось тепер такій кримській "спільноті", мабуть, доведеться потіснитися, щоб дати можливість розвернутися справжнім господарям життя з оточення президента Росії Володимира Путіна. Люди з "ближнього кола" Путіна не для того скуповували кримські підприємства та виноградники, щоб дозволити й надалі здійснювати контроль над Кримським півостровом місцевим діячам такого штибу. Та й хто поважає зрадників, особливо в ЧК?

Тому товариші зі Слідчого комітету почали повільне, але неухильне "просівання" керівництва Криму, яке, думаю, лише прискорюватиметься з часом і завершиться заміною верхівки керівництва окупованого регіону.

А після цього, впевнений, станеться те, що завжди відбувається після остаточної й безповоротної маргіналізації регіонального керівництва ‒ до Криму приїде людина з Москви, можливо ‒ у погонах, можливо ‒ з близького кола Путіна або просто з його охорони. І ця людина стане новою довіреною особою "путінських" на півострові. Чи ризикнуть товариші зі Слідчого комітету, у разі потреби, прийти за ним чи його висуванцями?

Copyright © 2021 RFE/RL, Inc. Передруковується з дозволу Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода