Путін будує у Росії "антисвіт"

Ця політика поки що не зустрічає гідного опору

На відміну від історичних фантазій Володимира Путіна, реальна історія, дійсно, дає можливість краще зрозуміти багато чого в сьогоденні. 15 липня – цього дня 1708 років тому, в 313 році, візантійський імператор Костянтин оголосив свободу віросповідання і повелів повернути християнам конфісковану в них власність. Відбувся поворот до толерантності й віротерпимості. Цього ж календарного дня 806 років тому – 15 липня 1215-го англійський король Іоанн Безземельний підписав Велику хартію вольностей. Було закладено фундамент європейської демократії.

А в Росії цього дня 258 років тому – 15 липня 1763 Катерина II видала маніфест, який забороняє проголошення необдуманих промов, небезпечних для громадського спокою. Це був знаменитий "Маніфест про мовчання", "про заборону непристойних розмірковувань і розмов у справах, що уряду стосуються".

Пройшли століття, а в Росії як і раніше, діє цей "Маніфест про мовчання". "Ніколи не розмовляйте з невідомими" – так називається перший розділ великого роману. "Не базікай!" – один із найбільш популярних на сьогодні плакатів сталінського часу. Приказка "мовчання – золото" йде не від влади, а із душевних надр глибинного народу.

Днями Олімпійський комітет Росії розіслав інструкцію учасникам Ігор, які відкриваються в Токіо 23 липня. У ній начальство турботливо попереджає олімпійців, що питання від ЗМІ "можуть мати провокаційний характер", що їх можуть вміло "розвести" спеціально навчені люди, а потім почнуться всілякі жахи для країни і особисто для балакучого спортсмена.

Щоб уникнути цих жахів, усі російські олімпійці повинні вивчити два іноземних слова: "No comment". І при будь-якому зверненні незнайомої людини російський спортсмен повинен вимовити ці слова і швидко піти, не обертаючись.

Якщо двома словами відбутися не вдається і який-небудь журналюга почне запитувати про ставлення до Black Lives Matter, то російський олімпієць не повинен кричати, що Росія для росіян і цитувати свого улюбленого героя з фільмів "Брат" і "Брат-2", а повинен ввічливо пояснити, що "Олімпіада – не місце для будь-яких акцій і жестів".

При запитанні про Крим у жодному разі не слід витріщати очі й волати "Крим наш!", а треба відповісти асиметрично, мовляв, "спорт поза політикою" – і крапка. При словах "допінг" і "харрасмент" російський спортсмен повинен включити режим розвідника, що потрапив у полон, і твердо стояти на тому, що не знає, хто всі ці люди, що ні Допінга, ні Харассмента ніколи не бачив і взагалі не розуміє, в чому його звинувачують, "відпусти мене, громадянине начальнику".

Серед спортсменів нечасто зустрічаються Спінози і Ейнштейни, але, тим не менш, таке явне зарахування всіх російських олімпійців до розряду ідіотів, не здатних до самостійного спілкування, скидається на приниження. У Росії ХХІ століття знову актуальний Висоцький з піснею про інструктаж перед поїздкою за кордон, про те, як "буржуазна зараза там усюди ходить по п'ятах". В остаточному підсумку не так вже неправий путінський прессекретар Дмитро Пєсков, який насмішив громадськість своєю заявою про те, що Росія не виходила з СРСР, що всі вийшли, а Росія залишилася. У вічному совку. Століттями по колу. Вічний "Маніфест про мовчання". Ось уже багато століть глухонімий Герасим – символ Росії в повному мовчанні топить Му-му…

Але не на всіх, на жаль, "Маніфест про мовчання" поширюється. Телевізор базікає без угаву. Іноді здається, що мешканці зомбоящика роками говорять одне і те ж саме. Україна, Америка, п'ята колона. Але після статті Путіна про Україну як "антиРосію" риторика змінилася. Якщо програму "60 минут" від 14 липня слухати без картинки, то може скластися враження, що це балаканина шпани сильно напідпитку на лавочці біля під'їзду. Мата поки немає, точніше, майже немає, але соромитися у виразах давно перестали. Всі гравці світової політики – дебіли, олігофрени і мерзотники.

Віцеспікер Держдуми Петро Толстой, коментуючи візит в Україну американського дипломата Джорджа Кента, відразу повідомляє, що "цей Кент в "метелику" з обличчям олігофрена". "Метелик" у дипломата, дійсно, був. А щодо решти… Джордж Кент – випускник Гарварда, володіє 6 мовами, в тому числі російською. В інтернеті є тексти і виступи пана Кента, тож кожен може порівняти їх із тим, що пише і говорить пан Толстой і вирішити, хто з них більше схожий на олігофрена…

І тут же Толстой про Україну: "Наші українські брати не здатні навчатися. Як не намагаються зробити з України європейську колонію – виходить європейське Сомалі… Всі, хто думає, що українці – окремий народ, а Україна – окрема держава, – вони ідіоти". Оскільки саме так вважає весь світ, за винятком політичного керівництва Росії й обслуговуючого персоналу, то виходить, що весь світ, на думку Петра Толстого, суцільно складається з ідіотів.

Коли один із "експертів" спробував несміливо натякнути, що не варто було б керівництву Росії так вже зациклюватися на Україні, коли у неї поблизу південних кордонів утворився суцільний "Талібан", Петро Толстой раптово набундючився, спробував прийняти позу Олександра Невського у виконанні актора Черкасова і виголосив чомусь утробним голосом черевомовця: "Росія – сильніша за "Талібан"! Тому що у нас тисячолітня історія, ми росіяни і з нами Бог!" Будучи невиправним гуманістом, щиро бажаю Петру Олеговичу ніколи не перевіряти на практиці, чий бог міцніший – його чи "Талібану"…

Справжній подарунок мешканцям телевізора підніс Європейський суд із прав людини, який зобов'язав Росію визнати право на укладення шлюбу трьох одностатевих пар із Росії. Гомофобія – це, мабуть, головна скрепа і останній бастіон російської духовності. Приблизно половину програми Скабєєва з Поповим присвятили захисту цього бастіону. З цією метою вони відшукали на просторах інтернету відео із двома не дуже молодими і досить непривабливими зовні голими трансвеститами й довго показували це відео по головному державному телеканалу країни. Причому показували в той час, коли присутність дітей біля телеекранів гарантована. Ведучим шоу дуже хотілося стиснути пружину гомофобії так, щоб, розпрямившись, вона видала потрібний ефект. І вона його видала.

"Ми усвідомлюємо, що всі ці люди будуть горіти в пеклі без олії!" – авторитетно заявив віцеспікер Петро Толстой, безсоромно привласнивши собі функції Господа Бога.

На захист головної духовної скріпи тут же поспішив Захар Прилєпін. "Вони збираються нас зжерти!" – діловито пояснив Прилепін наміри суддів ЄСПЛ і тут же розповів, що від цих суддів потерпає і плаче вся Європа. "В Італії, у Франції говорять мені: врятуйте нас!" – повідомив Прилепін і відразу скорчив жалібну пику, зображуючи нещасні європейські народи, які страждають під лютим ігом геїв, лесбіянок і трансвеститів.

Розпочавши війну проти України і оголосивши її "антиРосією", Путін перейшов до будівництва Росії як "антисвіту", точніше, до завершальної стадії цього будівництва. Росія на сьогодні перебуває у протифазі до тієї частини людства, яка забезпечує йому прогрес і процвітання. Світ із часів імператора Костянтина повільно, спотикаючись, але, тим не менш, впевнено і наполегливо крокує шляхом толерантності та терпимості – Путін культивує ксенофобію і ненависть. Європа з часів Великої хартії вольностей розвиває і зміцнює демократію – Путін у Росії формує диктатуру фашистського типу. Путінський "антисвіт" намагається одночасно паразитувати на цьому світі й руйнувати його. Ця політика поки що не зустрічає гідного опору, тому, незважаючи на все своє очевидне безумство, може тривати досить довго.

Оригінал