Юрій Винничук видав новий ретро-детектив. Найважливіший персонаж книжки – Львів

Діалоги звучать природно, наче вони підслухані, а не вигадані

Є таке правило: якщо хочеш отримати насолоду від доброї книжки, покайфувати від багатства авторської мови, з головою поринути у вигаданий, але базований на історичних реаліях світ, досхочу насміятися із не завжди пристойного, але завжди смішного гумору, — бери без роздумів нову книжку Юрія Винничука.

На щастя, цей автор працює самовіддано і щороку тішить своїх читачів новим романом (а ще збирає книжки розвідок на довколалітературні теми, укладає антології, готує до перевидання забуту класику, а часом ще й перекладає). Словом, це не автор, а маленький літературний заводик у Винниках, які, подейкують, ще кілька століть тому назвали на честь майбутнього письменника Винничука, - пише Андрій Любка для видання "День".

Зовсім нещодавно Юрій Винничук у харківському видавництві "Фабула" видав новий роман під назвою "Вілла Деккера". Це ретро-детектив про Львів напередодні Другої світової (слово "напередодні" прошу розуміти буквально, бо йдеться про кінець серпня 1939 року). Фактично ця книжка є своєрідним продовженням виданого минулоріч роману "Нічний репортер", але читати її можна і в тому разі, якщо попередньої книги ви не читали. Бо йдеться не так про зв'язок з попереднім сюжетом, як про нове розслідування харизматичного львівського репортера Марка Криловича.

Тут було б доречним слово "серіал", адже Винничук справді вибудовує серіальну канву, в якій змінюються злочини й обставини, але зберігається головний герой, який має свій упізнаваний "почерк", особливості характеру, переваги і вади. Ясна річ, оскільки це герой твору Винничука, то не обійшлося тут і без красунь та пікантних елементів. До речі, в свіжому інтерв'ю письменник зізнався, що вже працює над продовженням цієї книжки, готує новий "епізод". Маю надію, що в майбутньому ми побачимо не тільки книжковий, а й екранний серіал за цими творами.

Писати відгуки на детективи – справа невдячна, бо кожне непродумане слово може зіпсувати майбутнім читачам інтригу. Обмежуся тільки сюжетним вступом: у Львові ґвалтують і душать панянок, серійний вбивця відомий тим, що виколупує очі своїм жертвам і засипає очодоли цинамоном (корицею). У химерний спосіб ці злочини переплітаються зі шпигунами, дипломатами, загрозою Другої світової та аферами, що супроводжували втечу євреїв за кордон. Тобто історичний детектив у цьому випадку переплітається також із психологічним, любовним та шпигунським романами.

Важливо додати, що Марко Крилович – не єдиний головний герой роману. А, можливо, зовсім і не головний, бо є в книжці важливіший персонаж: Львів. Саме це місто є героєм не тільки цього, а й більшості творів Винничука взагалі. Ретельний хронікер Львова, Винничук реконструює його древнє життя – у тексті оживають старі вулиці, кнайпи, ресторації і театри, але також оживає і мова старого Львова, ґвара й арґо його кримінального світу.

Слід визнати, що Винничук – один із найкращих майстрів діалогу в українській літературі. Ні, його діалоги не "афористичні", це не ті короткі перепалки, що легко запам'ятовуються й потім стають анекдотами або крилатими фразами. Діалоги Винничука мають іншу якість: вони звучать природно, наче вони підслухані, а не вигадані. Лексика цих діалогів влучно доповнює портрети персонажів, а затинання, паузи, "екання" і "бекання" створюють враження спілкування з живою людиною.

Випереджаючи прогнозовані запитання: ні, "Вілла Деккера" ‒ це не шедевральне "Танго смерті". Це щось зовсім інше, і в цій своїй іншості не менш цікаве: добрий жанровий детектив, з яким відпочиваєш і насолоджуєшся кожною сторінкою. Видно руку майстра!