Що у російського телебачення на язиці, те у Кремля на умі

У Росії при владі перебувають печерні імперці, що перетворили свої фантомні болі від "відрізаних" унаслідок напіврозпаду імперії територій у реальну політику

Ватажок терористичної "Донецької народної республіки" Денис Пушилін заявив, що є "як мінімум два депутати Держдуми РФ", які, "якщо щось почнеться", приїдуть і, якщо потрібно, візьмуть у руки зброю. Депутат Андрій Козенко, який у Держдумі представляє окупований Крим, негайно підтвердив, що так, якщо що, він негайно приїде і воюватиме. Хвиля українофобії помножена на воєнний психоз заполонила обидві палати російського парламенту, а телевізор та інші прокремлівські ЗМІ й поготів.

Якщо якась людина, далека від політики, перемикаючи канали на телевізійному пульті ненароком потрапить на телеканал "Росія-1", то у неї відразу ж складеться враження, що Росія вже веде війну з Україною і до остаточної перемоги залишається якихось п'ять хвилин, а можливо, вже її здобула.

"За день доходимо до Львова і звільняємо Україну від фашистів!" — діловито повідомляє ведучий Євген Попов.

"Коротка, тому що росіяни до Львова дійдуть!" — повторює за ним Ольга Скабєєва, коментуючи слова "експерта" Галкіна про те, що війни на Донбасі не буде, а буде "сутичка", яка "виявиться короткою".

"Зупинятися на лінії зіткнення ми не збираємося! Де ми зупинимося важко спрогнозувати", — погрожує ватажок терористів Денис Пушилін.

"Якщо будуть провокації, повториться 2008 рік", — прозоро натякає на вторгнення російської армії до Грузії 8 серпня 2008-го депутат Держдуми Дмитро Саблін.

"Сучасні засоби ведення війни дозволяють вирішити питання та завдати невиправного збитку, не пересікаючи кордон країни, особливо щодо такої невеликої (!?) країни як Україна", — ділиться сокровенними надіями ведучий Євген Попов. Особливо кумедно прозвучала оцінка "невелика країна" щодо однієї з найбільших країн Європи.

"Микола Платонович Патрушев, якщо говорить, то треба слухати уважно і відразу боятися всім українцям!" — лякає Ольга Скабєєва, презентуючи вельми невиразне інтерв'ю секретаря Ради безпеки РФ Патрушева, в якому серед низки антизахідних штампів вирізнялася лише одна яскрава думка — про те, що американці оточили Росію своїми біолабораторіями, які заражають росіян невідомими хворобами. Втім, і це марення, що свідчить про важку форму конспірології головного мозку Патрушева, не є чимось новим, оскільки ця параноїдальна гіпотеза вже давно використовується кремлівськими медіа. А ось ідея, що всі українці чомусь повинні боятися Патрушева, вельми помітна, оскільки повністю заперечує мантру про те, що Росія не проти "братського" українського народу, а лише не любить "фашистську хунту", яка "захопила владу" в Києві.

Люта ненависть до України й українців дивним чином уживається в російській імперській свідомості з бажанням щодо території цієї країни. Важкі комплекси, якими переобтяжене колективне несвідоме російської політики, добре продемонстровані в статті Петра Акопова під назвою: "Кто и зачем провоцирует Россию разговорами о приеме Украины в НАТО", опублікованій на сайті "РИА Новости". Як головну загрозу для Росії автор статті вважає слова президента України Володимира Зеленського, сказані ним 6 квітня: "НАТО — це єдиний шлях до закінчення війни на Донбасі. План дій щодо членства в НАТО стане справжнім сигналом для Росії".

А далі Петро Акопов пише, що ці слова Зеленського "вирок існуванню України". На сповна логічне запитання, чому прагнення очільника суверенної держави обрати той чи інший вектор політики стане вироком існуванню цієї держави, автор "РИА Новости" дає цілком зрозумілу і відверту відповідь. Ось вона: "Тому що Україна не може бути членом НАТО. Так, держава Україна, що утворилася після розпаду СРСР на частині території історичної Росії, просто не може бути частиною Північноатлантичного альянсу, створеного англосаксами після Другої світової війни для протистояння СРСР. Українські еліти можуть хотіти цього, частина народу (навіть велика) може зараз підтримувати цей крок, але це неможливо і цього не буде. Чому? Тому що НАТО, по суті, направлена на стримування Росії (неважливо, в якій формі вона існує), а Україна — це частина історичної Росії". Кінець цитати.

Те, що "на язиці" у Петра Акопова — "на умі" у Кремля. Просто Акопов і йому подібні втілюють у цілісний текст те, що постійно звучить в окремих словах, а головне, втілюється в діях Путіна та його підручних.

"Україна за своєю суттю не суб'єктна — це об'єкт, за який точиться боротьба між Росією та Заходом", — пише Акопов, а Путін матеріалізує цю тезу, окупувавши Крим і Донецьк, влаштовуючи війну проти України. "Для Росії орієнтація України належить до необговорюваних питань: ми просто не можемо допустити втратити те, що складає витоки й основу нашої державності", — пише Акопов, розвиваючи і продовжуючи думку Путіна про те, що "в Херсонесі потрібно створити "русскую, российскую Мекку", оскільки це символ і основа російської державності, де була закладена база на основі "чотирьох головних складових єдиної національної Російської держави" — єдиного ринку, спільної мови, спільної віри та влади князя".

Чи вірить співробітник "РИА Новости" Петро Акопов у ті марення, про які він пише? Не знаю. Але те, що всі ці імперські фантазії складають вміст путінської голови і є базою для ухвалення ним політичних рішень, можна вважати доведеним фактом.

"Росіяни ніколи не змиряться з утратою "матери городов русских", — заявляє співробітник головного державного інформагентства Петро Акопов, чомусь переконаний у своєму праві стверджувати від імені всіх росіян. Можливо, в сучасній Греції є такі греки, які не змирилися з "утратою" Константинополя і мріють відібрати його в Туреччини. Можливо, в Італії є ті, хто плекає надію відновити Римську імперію. У минулому сторіччі вони навіть приходили до влади, правда, закінчилося це якось не дуже. Майже напевно є в Монголії люди, що сумують за безмежними обширами імперії Чингізхана. Але у всіх цих країнах, як і в інших колишніх імперіях, озвучувати мрії про повернення колишніх колоній вважається непристойним. І лише в Росії при владі перебувають печерні імперці, що перетворили свої фантомні болі від "відрізаних" унаслідок напіврозпаду імперії територій у реальну політику. Вони насправді вважають, що "Україна не має суб'єктності", а те, що відбувається — це "викрадення України Заходом". І коли вони наражаються на прояв тієї "відсутньої" суб'єктності України, це їх шокує і викликає судомні дії, небезпечні в своїй непередбачуваності.

Оригінал