Путін не вічний. Яким буде перший рік після нього

Неминуче почнеться війна павуків у банці

Уявіть собі перший рік після Путіна. Він же не вічний, зіграють і за ним "Лебедине озеро". Явного наступника у нього немає і не передбачається. Безліч правлячих банд не віддадуть владу представнику якої-небудь однієї з них. Буде як після смерті Сталіна і зняття Хрущова - колективне керівництво, з номінальною першою особою, головне достоїнство якого в тому, що інші не бачать в ньому загрози для себе. Президентом нове "політбюро" зробить якогось явного слабака, типу технаря-прем'єра або очкарика-ботаніка молодого губернатора.

Однак незабаром неминуче почнеться війна павуків у банці. Як і належить, безліч слабких спробують накинутися скопом і загризти найсильнішого і найнебезпечнішого, поки він не з'їв їх самих. За цією логікою знищили Берію. За нею ж першим ділом після зміни влади замочать колективного Берію, тобто ФСБ. Чекісти останнім часом "зосередили у своїх руках неосяжну владу". Їх ненавидять і бояться всі: міністри, губернатори, олігархи, генерали, менти. Вони буквально дістали не тільки країну і бізнес, але більшу частину правлячої еліти і олігархату. Після відходу Путіна зіткнення "земщины" і "опричнины" неминуче. В результаті, видатні ФСБешники втратять свої посади, а сама служба, принаймні тимчасово, втратить більшу частину впливу, як було після страти Берії. Сутичка з чекістами буде напруженою і кривавою, але протистояти машині державної влади вони не зможуть, як не зміг сам великий і жахливий Лаврентій Павлович.

Далі нова влада почне мочити пітерських фаворитів вождя, що залишилися без вищого даху. Розкуркулять Ротенбергів, Тимченка і всяких інших Голощапових. Колишній тихоня президент, позбувшись чекістського контролю, поступово почне прибирати владу до рук. Його підтримають губернатори і велика частина олігархів, вдячних за позбавлення від чекістської данини.

У зовнішній політиці зроблять кроки назустріч Заходу. Новому керівництву конфронтація, викликана путінськими імперськими амбіціями і чекістськими печерними забобонами, виявиться не потрібна. Перш за все, російська влада постарається помиритися з Україною. Піратський Донбас повернуть першим, це безумство нікому, крім Путіна і купки фашистів не цікаве. Щодо умов повернення Криму розпочнуть переговори з Україною за участю Євросоюзу.

У внутрішній політиці почнеться відлига. Нинішній чекістський терор знову-таки не має раціональних обґрунтувань. В рамках створення іміджу "миролюбної і демократичної Росії" будуть звільнені політв'язні, скасують багато репресивних законів, зупинять гібридну війну.

Справжньої демократії, звичайно, не буде. Влада збереже бюрократична і фінансова олігархія мінус чекісти, але спиратися вона постарається не на грубе насильство, а на сучасні маніпулятивні методи.

Новий етап загравання із Заходом матиме, насамперед, економічні причини. Влада доб'ється скасування санкцій і певного припливу інвестицій. Чиновники і олігархи забудуть про заборони і почнуть знову спокійно відпочивати у своїх будинках в Лондоні і маєтках в Тоскані.

Перший рік після Путіна стане роком надій і райдужних ілюзій. Нові заморозки і застій почнуться ще не скоро...

Оригінал