Якщо гратися з вогнем, то можна і згоріти. Путіну варто про це пам'ятати
Заіржавіла бензоколонка безуспішно намагається видавати себе за супердержаву
Протягом двох десятиліть правління Путіна чи не основною його емоцією була образа. Чи то образа на підступний Захід, чи ж на тотальну "русофобію". Зрештою, сама образа перетворилася на один зі стовпів політики Кремля.
Проте Джо Байден зумів викликати у Путіна ще одну емоцію. Президент США змусив того поностальгувати про власне дитинство. Адже, на слова про те, що "Путін є вбивцею" кремлівський царьок відреагував дитячим прислів`ям. Бо ж, бачте, "хто як обзивається, той сам так і називається".
Як на кожну дію є своя протидія, так само і на кожне прислів`я знайдеться інше. Наприклад, англомовне прислів`я про те, що "дії мовлять гучніше за слова" ("Actions speak louder than words"). А дії путінської Росії ой які промовисті. Тут і покалічена Чечня, і понівечена Сирія. Чи ж знекровлений Донбас й анексований Крим. Про вчинки Кремля яскраво також нагадують сліди від російської артилерії у Грузії чи від хімічної зброї у Солсбері.
Свого часу сенатор Джон Маккейн влучно назвав путінську Росію "бензоколонкою, що видає себе за країну". Тепер ця заіржавіла бензоколонка безуспішно намагається видавати себе за супердержаву, поширюючи свій сморід і маскуючи його одеколоном "Красная Москва".
Та є ще одне прислів`я, про яке не варто забувати Путіну: "якщо гратися з вогнем, то можна і згоріти" ("If you play with fire, you`ll get burned"). А очільник Кремля загрався давно й ображатися йому варто буде хіба що на самого себе.
Максим Кияк, для Gazeta.ua
