Кремль надуває щоки і шипить. Ресурсів на "подвиг" уже нема

Сил вистачає лише на дрібні капості

Україна знову стала головною темою російського офіціозу. На сайті головного державного інформагентства Росії РІА Новости одночасно стоїть 7 новин з України — більше, ніж з будь-якої іншої країни світу, більше, ніж про будь-яку з тем зовнішньої й внутрішньої політики Росії.

Серед найважливіших новин, про які, на думку РІА Новости, життєво необхідно знати росіянам, повідомлення під заголовком: "Одеситка назвала українську мову "яловичою". Предметом цієї першошпальтної сенсації став конфлікт в одному з магазинів Одеси, під час якого покупець таким чином сформулювала своє ставлення до державної мови своєї країни. Можна підказати співробітникам РІА Новости, як не переобтяжуючись заповнити стрічку новин та відпрацювати бюджетні гроші: треба просто походити по російських магазинах і послухати, що говорять люди про ціни і про російську владу. Нічого, що більшість слів доведеться замінювати крапками, — сенс усе одно буде зрозумілим.

Не лише РІА Новости, а й весь російський офіціоз із задоволенням обсмоктує іскрометний жарт прем'єра Словаччини Ігоря Матовича, який під час програми на Radio Express, на запитання, що він пообіцяв російській державі в обмін на постачання вакцини, зі сміхом відповів, що обіцяв віддати Закарпатську Україну. Життєрадісний прем'єр Ігор Матович довів, що статус глави уряду європейської країни не є гарантією від ідіотизму. А інформаційна обслуга Кремля в черговий раз продемонструвала, що Україна є тим місцем на планеті, яке найбільше свербить у їх господарів, і що цю країну путінська Росія не залишить у спокої доти, доки одна з цих двох країн не припинить існувати в нинішньому вигляді і в нинішніх кордонах.

Різке загострення "українського свербежу" сталося у Кремля одразу після європейських і особливо після американських санкцій. Здавалося б, санкції запроваджені за отруєння Навального та використання бойової хімічної зброї — до чого тут Україна?

Цей дивний зв'язок у всіх подробицях був розжований у програмі "Вечір" Володимира Соловйова від 3 березня. Ось фрагменти з виступу режисера Карена Шахназарова: "Асиметричний контрудар буває дуже ефективним. Контрудар з Кримом був дуже ефективним. Сирія — дуже ефективний контрудар". Тут зроблю маленьку репліку: тобто в Криму це було не волевиявлення "кримського народу", а контрудар по Заходу? А в Сирії Путін не з тероризмом б'ється, а контрудари по Америці завдає? Ні, все-таки, хоч і гидко дивитися Соловйова, але буває корисно.

Повернемося до спічу режисера Шахназарова: "Вони (США) не зможуть довести свої санкції до краю. Довести до краю — це значить втратити Україну. За Україну вони не воюватимуть!" Після чого Карен Георгійович розкриває той механізм, який пов'язує Україну з американськими санкціями проти Росії. "Війська ДНР і ЛНР отримали наказ відкривати превентивний вогонь по вогневих точках противника!" — переможно проголосив Шахназаров і продовжив тим же радісним голосом: "Знаючи, як ведеться зовнішня політика Росії, я впевнений, що не випадково це сталося саме сьогодні! Це прямий сигнал, що якщо відключать SWIFT, то у Росії не буде виходу... і це для них означатиме, що вони втратять Україну".

"А чому тільки Україну?" — діловито запитав Соловйов, який явно не бажає поступатися режисерові Шахназарову у скаженій імперськості. Після чого вони з Шахназаровим продовжили деякий час змагатися в кровожерливості, але прийшли до консенсусу, що "Україна — це тільки перший крок".

Розгорнутий і ґрунтовний план "відповіді на санкції" запропонував бойовий "сходознавець" Багдасаров. Виявляється, ця відповідь була вигадана близько 500 років тому, і російським правителям треба її просто згадати, змахнути пил і павутину та задіяти. Утім, послухайте крики Багдасарова: "Як ми відповімо? Йде війна! Вони наші вороги! Вони хочуть нас знищити! Що треба зробити? Ми повинні усвідомити себе великою державою, якою ми є, але ніяк не можемо проявити свою велич. Чому? У нас немає імперської ідеології! Ви подивіться, коли Росія піднімалася? Коли ця ідеологія була. День, коли Іван Грозний вінчався на царство! Москва — Третій Рим! Ідея візантизму! Російський цар — нащадок візантійських імператорів! Ченці, старці — сиділи, писали! І ви подивіться — за 400 років ця ідея практично була реалізована — під час Першої світової війни було здійснено те, що ці старці писали! Константинополь! Протоки! Якби не зрадники, все це було б наше! А тепер що? Це війна! Ми втратили Україну, Молдову, Грузію, Вірменію в цих помаранчевих революціях! Зараз — перша контрреволюція помаранчева — у Вірменії, — то треба не пропустити момент і втрутитися! А ми повинні дивитися, як у нас з-під носа забирають території!"

З часів Івана Грозного минуло майже п'ять століть. З тих часів структура суспільного багатства дещо змінилася. Земля, території припинили бути головною цінністю. Основними багатствами стали знання та засновані на них технології. Саме в цю сферу перемістилася конкуренція між державами. Але свідомість мешканців Кремля і його телевізійної обслуги залишилася на рівні п'ятивікової давнини. І Путін, і "експерти" Соловйова мислять категоріями старця Філофея, Івана Третього та його тезки на прізвисько Грозний. Вони сумують з приводу розпаду Радянського Союзу, який називають "найбільшою геополітичною катастрофою ХХ століття", пишаються окупацією Криму та частини Донбасу, марять про нові завоювання.

Для них Друга світова не скінчилася, у їхніх безумних снах путінська Росія продовжує цю війну, тільки воює чомусь з усією Антигітлерівською коаліцією на чолі з США і Великою Британією. Крізь тяжкий сон вони періодично скрикують: "Росіяни не здаються!", "Брешеш, не візьмеш!", "Можемо повторити!"...

А ще вони ненавидять прогрес і молодь. У їхній архаїчній свідомості ці два явища злилися в одне — в інтернеті. Тому Путін, виступаючи з інтервалом у кілька днів на колегіях ФСБ і МВС, наполегливо вимагав від усіх своїх ланцюгових псів негайно зачистити інтернет, знайти й знищити там всіляку заразу, перш за все паростки "помаранчевої революції", що стала для нього головним нічним кошмаром.

Часи старця Філофея та Івана Грозного давно минули. Радянського Союзу теж більше немає. Ніяких шансів зупинити прогрес, закрити інтернет або знову запхати Україну всередину Росії у Путіна немає. Йому залишається тільки надувати щоки і шипіти, намагаючись налякати весь світ. На дрібні капості сил у кремлівського режиму поки вистачає. Чи є ресурси на останній, завершальний "подвиг" у дусі Герострата, вже велике питання...

Оригінал