Треба швидко замінити російський імпорт і зміцнювати оборону у кримському напрямку

Віктор Медведчук є історичним симптомом нашої країни. Його кар'єра і діяльність чудово пояснює наше топтання на місці вже 30 років. Самі факти, що він ще в радянський час відзначився судом над Стусом, потім дістався до голови Адміністрації президента Кучми, став кумом Путіна і вже ось купу років сидить в опозиції - це все гойдалки новітньої історії України, яка, як і Медведчук, залишається на тому ж місці.

Єдина ефективність, яку демонстрував Медведчук - це робота у владі. Воно й зрозуміло. Вишколений в КДБ і радянській адвокатурі, йому дуже комфортно в радянських коридорах, які не сильно змінились за роки незалежності. Потрапляння Медведчука у владу зразу зробить його супергравцем. Він чудово розуміє як все працює. Створивши маленьку партію в 1990-х, він перетворив її на одну з найвпливовіших в країні. Я коли працював журналістом, то мав змогу подивитись як працювала СДПУ(о) внутрішньо, і скажу, що по рівню підготовки своїх членів, кадрів, внутрішньої аналітики - більше нічого подібного не було створено.

Разом з цим, без влади Медведчук - повний невдаха. Згадайте його Блок "Не так", "Український вибір" тощо. При тих мільйонних затратах мати такі убогі результати - це треба вміти. Більше того, мене завжди вражає його повне не розуміння як працюють вибори і електоральна підтримка. Він не опирається ні на ригівську модель - феодальні округи і кріпосні, ні на нацдемівську модель - мережі активістів і базові регіони. Сьогоднішні рейтинги ОПЗЖ - це точно не його заслуга, і навіть не заслуга його каналів. Мене завжди дивувала політика каналів викопувати якихось неадекватів і динозаврів, які типу мали формувати політичний рейтинг. Ну який рейтинг може сформувати Савченко чи Охріменко? Зрештою, сукупний телевізійний рейтинг "112 Україна", ZIK та Newsone - аж 3,5 % аудиторії. Тому свіжі цифри в оптивуваннях якраз більше результат системної роботи колишніх ригів, ну і, звісно, "успіхів" Зеленського. Тому я слабо вірю у можливість Медведчука прийти до влади шляхом виборів.

Більше того, я переконаний, що в це не вірять і росіяни. Путін бачить в Медведчуку в першу чергу апаратчика. Сильного, ефективного, який колись як танк клєпав Митний союз і перемогу Януковича. Роль Медведчука відведена йому після того, як він потрапить у владу. Я також схильний думати, що його політичні потуги скоріше самоініціатива і спроба вислужитись, ніж реальна стратегія. Зрештою, слабка політична відповідь Медведчука і ОПЗЖ демонструють росіянам, що нічого очікувати від нього тут не варто.

Яка ж буде відповідь Путіна? По-перше, він не буде з нею спішити. Це не стільки пов'язано з внутрішніми викликами, скільки з тим, що швидка відповідь тільки підтвердить причетність Росії до пропаганди каналів. По-друге, я не схильний думати, що це буде ескалація на Донбасі. Посилення воєнних дій не приносить нічого практичного російській стороні. Вони спокійно продовжують повзучу анексію через паспорти і через спробу розвинути самодостатність цих регіонів. Тому логічним є тільки два напрями: економічний тиск і Кримський канал. В першому випадку дії можуть спрямовуватись на те, щоб підвищити вартість критичних продуктів для нашої економіки. В той час, коли багато хто істерить з вимушеного імпорту електроенергії, мало хто звертає увагу, що майже 50% нафтопродуктів ми імпортуємо з РФ. Різке підвищення цін не дозволить нам швидко компенсувати це з інших джерел, і завдасть серйозної шкоди рейтингу влади через вартість пального на заправках. По другому - все зрозуміло. Забрати канал і звинуватити Захід в лицемірстві через підтримку "зеленого фашизму".

На місці влади я б в першу чергу готувався швидко замінити російський імпорт і зміцнював оборону у кримському напрямку. І значно менше б надіявся на Байдена, з огляду на його внутрішні виклики.

Оригінал