У наш окоп Росія кинула три інформаційні гранати

Головне зараз не сіяти паніку. Тримати стрій. Приводити до тями контужених

Гордон, потім Онищенко, зараз Деркач. Три дні – три зливи.

За три дні в наш окоп кинули три інформаційні гранати. Так і робляться тактичні інформаційні бої в межах стратегічного плану.

Зараз деяких від цієї атаки контузить. Почнуться крики: "всьо пропало", "зрада", "доколє".

Головне нині не сіяти паніку. Тримати стрій. Приводити до тями контужених.

Граната перша. Гордон-Гіркін

Через канал нав'язування і формування стереотипів "Гордон" легковірним українцям кремлівські хлопці сказали наступне:

1. Гіркін ворог – але ворог благородний;

2. Воював Гіркін не на гроші Кремля, а всього лише за гроші мільярдера Молофєєва. Така собі приватна кампанія. Плюс, звісно, воєнторг, де можна купити все. Російська влада, принаймні до Іловайська – з Україною не воювала;

3. Планів не мала жодна зі сторін, усі воювали по наїтію, а значить ніяких планів Кремля проти України не було – це все народна революція проти хунти;

4. В Україні громадянська війна, бо (ну ми ж уже повірили в чесність і благородство Гіркіна) 90% ополченців у Слов'янську – були за паспортом громадянами України;

5. Малазійський боїнг збили українські військові;

6. Зеленський не справиться, хоч може і має гарні наміри.

Ну що, старі кремлівські тези - красиво озвучені. Щоб ви повірили, він признавався, що вбивав і розстрілював людей. Якщо це правда, значить правда і усе інше.

А от інший інтернет викид – красивіший і несе нові шаблони. Причому – у різні сторони світу.

І якщо Гіркін – туз в рукаві Кремля, то наступний персонаж нам підноситься, як Джокер.

Грана друга. Онищенко

Канал "НТВ Мир" у неділю показав фільм "В'язень фрау Меркель".

У ролі в'язня – колишній народний депутат України Олександр Онищенко, який сидить у тюрмі в Ольденбурзі. Вже із назви ви маєте зрозуміти, що не все так просто. Непростий цей в'язень. Але все по порядку.

Для затравки нам говорять, що колись Онищенко був чорним банкіром Порошенка. Тобто був у поганій компанії. Але потім невдячний Порошенко захотів віджати бізнес у хлопця – і він став на шлях виправлення і викривання злої світової мафії. Старий метод. У кінематографі і літературі сотні прикладів.

Які ж висновки ми маємо зробити з перегляду (якщо у нас немає критичного мислення):

1. Із розповіді ясно, що Німеччина провела спецоперацію, щоб витягти Оніщенка з Іспанії. Виманили і взяли, як уже бувало – на троянського коня. Пообіцяли Онищенку дешево красеня коня. Він і поїхав. А там була засідка.

Потім там його катували психотропними ліками. Я не жартую. Це щоб усі глядачі телеканалу зрозуміли: німці від часів Гітлера не змінилися. Знущаються. Доктор Менгеле в гробу посміхається.

А ще ми усі маємо зрозуміти: фрау Меркель не має ні інтересів Німеччини, ні власних суб'єктивних переживань. Вона – один із пішаків, як і інші президенти суверенних країн. І зараз явно грає проти Трампа – за демократів.

2. Значить, якщо Меркель закрила хлопця і тримає – він не простий. Виявляється, що не тільки Порох хотів у нього віджати бізнес, а і особисто Сорос. Який не фінансист, а займається видобуванням газу. Бо саме газовий бізнес хотів купити задешево у Онищенка. Той відмовився і нажив собі лютого ворога.

А ви думали Онищенко – це невловимий Джо? Бо ні фіга нікому не потрібен? Ні, він важлива фігура у світовій шахівниці. А значить усе, що він говоритиме далі – це свята правда.

3. Простуватий, але чесний хлопець Трамп з його другом Джуліані – боряться проти світової закуліси: Сороса і демократичної парті США.

Проти Трампа грає вірус. Але у трампа є Онищенко, який знає головну таємницю. Що син Байдена робив корупцію в Україні через компанію "Бурісма". Татко Байден його покривав. Тут є чесні хлопці-дівчата: (увага!) експрокурор Шокін, Портнов і Лукаш, які це все виводять на чисту воду.

Байден-старший шантажував Порошенка: закривай справу по "Бурісмі", а то грошей на війну не дам. Цілий мільярд баксів.

4. Зеленський перейшов на сторону Сороса і демократів, які досі контролюють Україну. Тому і не садить Порошенка, на якого матеріалів вистачає. Останні голосування свідчать, що вони заодно.

Гірше всього в таких посланнях, що один фільм має нести різні сенси різним людям.

Що мають зрозуміти росіяни? Життя – це боротьба. Зеленський не наш, німці такі як і були, Порошенко – воєнний злочинець, а у хахлов навіть ті, хто зараз на стороні Добра – колишні жуліки.

Що мають зрозуміти українці? Порошенко – зло, Зеленський здувся і зло покриває, вірити треба Шокіну, Портнову і Лукаш. Сорос і демократи – погані хлопці. Усі вони хочуть обібрати Україну.

Що мають зрозуміти росіяни в діаспорі (НТВ-Мир)? Світова закуліса править світом. А по-людськи – тільки вдома, в Росії-матушці.

Що має зрозуміти Трамп? Демократи і Сорос – плетуть інтриги. Але чесні російські журналісти їх викривають. Це вам не американські ЗМІ.

Що мають зрозуміти усі? Усе, що завтра скаже Онищенко – це правда.

Щоправда, якщо за Станіславським, то тут багато "не вірю".

І у те, що Онищенко такий важливий свідок, а не дрібний шахрай.

І що німці катують у тюрмі, ну якось ще катіт для росіян, а українське вухо від цього скручує. І про світову змову теж.

І що Зеленський покриває Порошенка – ну утопія ж.

А про мільярд баксів, якими шантажував Байден Порошенка – взагалі палєво. Бюджетом у США розпоряджається Конгрес, а не президент (тим більше віце-президент). Тим більше – не було ніякого мільярда, було кілька програм по кількасот мільйонів.

Але розрахунок був на те, що піпл схаває.

Граната третя. Деркач

За що точно треба дорікнути Порошенку, так за те, що його писали у власному кабінеті фсбшні мельниченки та штірліци. У другий рік війни! Правду говорять що у СБУ половина тих, хто насправді у ФСБ. Це жах.

Але які з цього всього можна зробити висновки.

1. Навіть мені, не технарю, зрозуміло, що є склейки. О, значить щось виривали з контексту. Розмови за різні дати. І вони плутаються. Попереду пізніші, потім раніші. Нам показаують березень 2016-го, потім лютий. Потім листопад. Потім лютий. Щось не те. Із записами працював якийсь технічний відділ ФСБ.

2. Злив зробив Андрій Деркач. Він посмішив, заявивши, що записи йому принесли журналісти – розслідувачі. Ага, амбіційний журналіст, хоч у нас, хоч у США віддав би такий шматок слави комусь? Це просто палєво, казати таку абсолютну дурню.

Знову ж, Деркач увесь час читав написане. Ні слова від себе. Все, до коми, те, що написав товариш генерал-майор. А між іншим - Деркач випускник школи КДБ у 1993 році. Колишніх там не буває. Навіть Гіркін це підтвердив у сповіді Гордону. А значить Росія ставить на Трампа. І на дестабілізацію в Україні. Як завжди в сучасному світі – інформація відкрита. І одне повідомлення має викликати різні асоціативні ряди у різних груп.

Якщо Деркач такий правдошукач, я би порекомендував йому потішитися іншими плівками. На яких його хрещений батько Леонід Кучма дає наказ ручним міліціянтам знищити журналіста Гонгадзе. Оце би був сеанс магії з її викриттям.

3. Версія, про схему зливу: Трамп – Джуліані – Деркач – не витримує критики. Не сам же Трамп через радистку Кет передавав інфу? А офіцери ЦРУ, як і у випадку із розмовою Трампа-Зеленського, можуть не зрозуміти задуму – і тоді повториться скандал. З імпічментом. Так що єдина схема: ближній круг – ФСБ – Деркач – з прицілом на скандал у США та дискредитацією Порошенка в Україні.

4. На перший погляд неприємно має вразити те, про що говорить Деркач. Україна – під зовнішнім управлінням. Йой. Встидно?

Але чекайте. По-перше, треба пам'ятати формулу, за якою нам завжди нав'язують дискурс росіяни. Звучить він так: чому домовлятися з Росією – це погано, а продаватися американцям – це добре?

Але давайте переставимо фразу і спитаємо Андрія Леонідовича: а чому домовлятися (в тому числі і про гроші) з США - це погано, а лягати під Росію – це добре?

І якщо спочатку здається, що Порошенко більше сюсюкається з Байденом, кожного разу заявляючи, як йому приємно чути його голос, ніби звітуючи.

Але не спішіть. По-перше, взяті саме фрази, від яких нас могло б скривити. По-друге, навіть у взятих під дискредитацію Петра Олексійовича фразах, чітко видно: так, Порошенко ніби й звітує Байдену. Але при тому, весь час апелює: ви обіцяли, ми зробили, тепер ви допоможіть. Іде переговорний процес партнерів. Навіть якщо наш партнер і є молодшим. Ну, ми ж просимо гроші. Нам потрібно. Ми і є у стані молодшого партнера. Але партнера.

Особливо там, де йдеться про "Самопоміч", чи Приватбанк (плівка за листопад 2016-го), де явно видно спільне розуміння ситуації.

І, згадайте, саме у кінці 2016-го було прийняте рішення по Коломойському. Де Байден від імені США підтримує позицію України і Гонтарєвої.

Так що зрадою тут і не пахне. Тут явна і яскрава підтримка позиції. Як модно казати: спільне бачення. І знову ж, ми чули тільки те, що може виставити Порошенка поганим. А якщо послухати все?

Так що версія – зробити Порошенка зрадником - не проканає. Вже важко змінити таким способом думку тих, хто голосував проти Порошенка. І тих, хто голосував за нього. Технологічно – це лише закріплення електоральних позицій.

5. Більше тут важливий меседж не для українського вжитку, а для американського. У них скоро вибори. Москва ставить знову на Трампа. Чому? Бо Байден системний і прогнозований політик. Антиросійський.

А Трамп антисистемний. Не те, щоб він був проросійським. Але його несистемність потрібна Росії. Що він вчудить під час другого терміну? Почне виходити з НАТО? Зовсім заб'є на ВООЗ? На Юнеско? Чи говоритиме, що ООН – фігня? Почне холодну війну з Китаєм?

Для Росії усі несистемні і нелогічні кроки здаються привабливими. Усе, що послабляє колективний Захід.

Тому і Трамп. Тому і з'явився Деркач.

Але ці звинувачення по Байдену у американському вжитку смішні. Судіть самі. Байден виглядає впевненим переговорником. Про сина і "Бурісму" у плівках ні слова – усе по справах.

Цей злив – лише використання методу "ложечки знайшлися – осадок залишився". Щоб у Штатах створили у Конгресі комісію і пів року її совали. А легковірні – відсахнулися від Байдена.

Технологія.

6. Зрозуміла і роль на прес-конференції Костянтина Кулика. Чисто для того, щоб прив'язати лінію Деркача до "Бурісми".

Але хто ж такий Костя Кулик? О, це сміливий слідчий. Він багаторазово засвідчив своїми справами належність до команди Ігоря Валерійовича Коломойського.

Ну як же ж без нього. Хоча тут таке. Ми бачимо явне зближення людей Коломойського з людьми Путіна. Це вже системно.

А тут теж, читав написане. Від себе нічого. Його використали, щоб причепити "Бурісму". Плівок немає, є лише написаний кимось для Кулика текст. Прочитаний так погано, що хотілося б дати читати його Зеленському. У нього краще виходить.

"Бурісма" притягнута за вуха.

Висновок. Вкинутий злив мав би вибухнути інформаційними гранатами і в Україні, і у США. Так і буде. Звісно, доказової бази не буде ні тут, ні там.

Але кому воно потрібне?

Задача – контузити легковірних, щоб змінити електоральні настрої. Тут на проросійські. У Штатах – на антисистемні.

Щоб технології на нас не впливали – треба приміняти мінімальні дедуктивні методи. Перший із них: кому вигідно?

А скандал потрібен Путіну. Ну і у нас - одній бородатій бабушці.

Так що, як закликав один комік, поки не став президентом: думайте. А як став – перстав.

Оригінал