Де ви були в ніч на 19 лютого 2014-го, коли наша революція трималась на нитці?

Вічна пам'ять нашим загиблим Героям

Наблизилась шоста річниця тих страшних та мужніх днів лютого 2014 року.

18 числа почалась мирна хода, яка закінчилась бійнею в Маріїнському парку і на Шоковичній, а у другій половині дня "Беркут" повалив нас на Інститутській та погнав до Майдану.

Міліція захопила усі барикади і ввечері почала відтісняти нас аж до сцени. Оборона проходила по лінії Будинку профспілок та пам'ятнику засновникам Києва. Після півночі вони зайняли Стелу і ми були вимушені підпалювати палатки та будувати вогняну загорожу, щоб ВВ не зайшли у середину Майдану.

Це була найважливіша ніч у моєму житті, і я думав, що ми не доживемо до світанку.

Коли я чую якихось там нових "мегапатріотів" чи політиків, то хочу їм задати лише одне питання: "Де ви були в ніч з 18 на 19 лютого 2014 року?" Коли нас було там так мало, а наша революція тоді трималась на тонкій нитці.

Коли весь політбомонд втік зі сцени і залишився один Женя, який координував нашу оборону. Усю ніч ми чекали на посилення зі Львова, яке їхало на своїх автобусах та прибуло вранці. Ніякого транспорту я не чекав так довго і сильно, як цього.

Я дякую усім, хто був тоді поруч зі мною, та тим, хто встиг із допомогою. І головне — вічна пам'ять нашим загиблим Героям. Слава Україні!

Оригінал