2019-й був роком не Зеленського, а Портнова

Лише його обіцянки невблаганно збувались

Рік, що минув, залишиться "роком Портнова". Не Зе, навіть не Бєні, а саме Портнова. Бо він був єдиним, чиї прогнози та обіцянки впродовж року послідовно та невблаганно збувались.

Кілька місяців тому просто той факт, що воно повернулось до країни та спокійно дихає з нами одним повітрям, викликало шок. Але шок швидко минувся, ми звикли і стерпіли. Далі воно почало лякати нас, обіцяючи всім розправу - а ми робили вигляд, що все це не слід сприймати всерйоз.

Новорічну ніч зустріли на волі всі без винятку "беркути" - вбивці, чий злочин зафіксовано на сотнях відеозаписів. Харківські терористи - вбивці дітей, засуджені судом до пожиттєвого. Кати із підвалів ДЛНР, та творці цих самих ДЛНР на чолі з Єфремовим.

Новорічну ніч зустріли на волі "беркути", харківські терористи, кати з підвалів ДЛНР. А за гратами - волонтери та ветерани, чию причетність до вбивства Шеремета не доводить ніщо

Натомість цю новорічну ніч зустрічали за гратами волонтери та ветерани, чию причетність до вбивства Шеремета не доводить ніщо - якщо звісно не вважати "доказами" публічне призначення винними у виконанні перших осіб держави.

Ми не покарали одних, і не захистили других. І пішли святкувати новий рік - бухати, хавати олів'є та дивитись новорічні шоу на телеканалах, під час жодного з яких навіть на секунду не згадають ні про безкарне зло, ні про невинно ув'язнених.

Андрій Портнов (заступник глави адміністрації Януковича. У 20-х числах лютого 2014 року виїхав з України. У 2014—2015 роках перебував під санкціями Євросоюзу. Жив у Росії, потім у Відні. 19 травня 2019 року повернувся в Україну. - ред.) - переможець 2019 року. Він знає це. А ще він знає, що нема нічого страшнішого за недоперемогу. Часткова перемога, яку не довели до остаточного результату - початок страшної поразки. Непокаране зло завжди повертається та карає за свій пережитий страх. Як повернувся Портнов.

Хтось має бути покараним за кров - або вони, або ми

Портнов абсолютно правий, коли пише, що логічним продовженням звільнення "беркутів" має стати посадка нас всіх - "майдаунів" та "бандер". Хтось має бути покараним за кров - або вони, або ми. І ми вже дуже близькі до цього "або ми".

У 2020-му Портнов буде нас дотискати. Це буде вирішальний дослід із фізики, з курсу "опір матеріалу". Якщо ми мовчки, хай навіть дуже стоїчно, терпітимемо тиск, ми можемо витримати дуже довго - але не нескінченно. І зрештою зламаємось, зігнемось та зімнемось під залізним пресом, викованим у Росії та оперованим Портновим.

У нас є шанс, тільки якщо ми - сталева пружина, яка стискатиметься до критичної точки, а потім вдарить з усією накопиченою під тиском силою

Але є шанс, що ми - не просто шматок матеріалу, хай навіть і шляхетної криці. У нас є шанс, тільки якщо ми - сталева пружина. Пружина, яка стискатиметься до критичної точки, а потім пружно випрямиться назустріч тискові. І вдарить з усією накопиченою під тиском силою. Вдарить безжально і нещадно, як ми не вдарили за всі попередні 6 років.

Побачимо, чиїм роком буде 2020 - роком остаточної перемоги Портнова, чи нашим. В будь-якому разі, він буде вирішальним.

Оригінал

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Коментувати
Поділитись:

Коментарі

3

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Наші автори
Світлана Фус Дієтолог
Микола Несенюк Журналіст
Ольга Решетилова Координаторка Медійної ініціативи за права людини
Любов Морозова Музикознавиця
Петро Кралюк Філософ
Погода