Гривня зміцнюється, а ціни не падають. Так і має бути

Знову вбачається десь привид підступних "бариг", які обманюють маленьких українців

Збулась мрія поколінь українців. Курс національної валюти зростає восени, причому робить це сам, без допомоги Нацбанку.

Більш того, НБУ активно скуповує надлишки цього самого долара, поповнюючи власні резерви. А курс все одно зростає. За останній тиждень НБУ купив майже 260 млн доларів, а курс зростає. Всі аналітики вже спалили свої звіти, де прогнозували падіння гривні в другому півріччі, а курс зростає. Здавалося б, радощам немає меж.

Але українців так просто не ошукаєш. І тут можна знайти варіант для негативу. І тепер актуальною є теза, що гривня зростає, і ціни зростають, а так не має бути. І знову вбачається десь привид підступних "бариг", які обманюють маленьких українців.

Отже, українці вважають, що раз гривня зміцнюється, то мають знижуватися і ціни. Здебільшого вони так вважають тому, що кілька років тому, коли гривня летіла вниз, мов літак, що потрапив в штопор, ціни слідували за гривнею. І справді, за такої відкритої економіки, як українська, де основу нашого споживання становить імпорт, різке падіння курсу завжди призводить до зростання цін. Але українці забувають, що зростання цін ніколи не наздоганяє девальвацію. Умовно кажучи, гривня може впасти удвічі, але це не означає, що удвічі зростуть і ціни. Вони підвищуються, у випадку з девальвацією, набагато повільніше. Просто через те, що покупець не може собі дозволити їх більш істотне зростання, і, як результат, імпортери знижують свою рентабельність.

Але це та дрібниця, на яку мало хто зважає. Хіба що іноземні туристи, які зараз приїздять на вихідні до Києва та інших міст України, щоб смачно поїсти і попиячити. Тому що дешево. В Україні спостерігається доларова дефляція. Ціни в доларах в Україні зараз нижчі, ніж, наприклад, в 2008 році. Або в 2013-му.

Отже, навряд чи варто очікувати, що зміцнення гривні — коли національна валюта посилює свої позиції на 10—15% — має привезти до відповідного зниження цін. До того ж поточна інфляція викликана одним важливим фактором — зростанням доходів населення і повсюдним оптимізмом. Протягом останніх трьох років в Україні спостерігається випереджаюче зростання зарплат. Багато в чому під тиском польського роботодавця. А тому українські компанії змушені різко підвищувати зарплату, щоб утримати співробітників. Адже зараз в Україні спостерігається дефіцит робочої сили. Дефіцит ефективної робочої сили, що бажає працювати.

Цьогоріч ми вже маємо зростання номінальної зарплати на 20% за даними наприкінці літа. А споживчі настрої перебувають поблизу історичних максимумів. Ні, ми не стали Швейцарією. І навіть далеко не Польща. Але щодо самих себе зростання суттєве. І зростання очікувань, і зростання доходів. І, як результат, все це підштовхує ціни вперед. Українські споживачі очікують дива і витрачають гроші, яких, тим більше, стає дедалі більше. І це призводить до інфляції.

При цьому важливо зазначити, що якраз динаміка цін більш помірна, ніж у попередні роки. Інфляція уповільнюється. Так, є окремі товари, наприклад картопля, за якими спостерігається різке зростання. Але це окремі історії, пов'язані з конкретною продукцією і конкретною причиною. Наприклад, неурожаєм картоплі. І пов'язані з психологією людини. Бо коли ціни ростуть — ми це бачимо. Коли знижуються — не зважаємо. Півроку тому у нас назрівала цибулева зова, адже матусині економісти пояснювали саме змовою зростання цін на цибулю. Зараз ціни повернулися на той самий рівень, але про це ніхто не згадує.

Чи впливає зміцнення курсу на цінову динаміку? Так. Якби гривня демонструвала падіння або була б непорушною, інфляція стала б іще більшою. Ціни б зростали активніше. Проте наразі політика НБУ і сильна гривня стримують зростання цін. Але вони не в змозі впоратися з оптимізмом українців. Які готові витрачати гроші. А отже, спричиняють підвищення цін. Одначе не так посилено, як рік чи два тому. Цьогоріч інфляцію чекають на рівні десь 8%, і це вже надто пристойний показник.

Оригінал