Зеленський напише політичну біографію Порошенка

Ошукані очікування завжди схожі на бумеранг

Найближчі п'ять років визначать не тільки біографію Володимира Зеленського. Швидше, ці роки визначать наше ставлення до каденції Петра Порошенка.

Новому президенту довіряють 70% українських громадян. За цим показником він абсолютний рекордсмен серед попередників. Але, якщо бути точним, ці цифри - вони не про чинного главу держави. Вони про віру українських виборців у результат свого голосування, - пише Павло Казарін для "Крим.Реалії".

Тому що аж до осені Володимир Зеленський за своїм функціоналом приречений нагадувати британську королеву. Немає сенсу підводити підсумки його перших 100 днів - вони припали на виборчу кампанію. Будь-які проміжні підсумки можна буде підбивати лише після наступних 100 днів. Які почнуться вже з вересня.

Саме тоді ми зможемо оцінити законотворчість нового парламенту. Пріоритети президентської команди. Кадрові призначення і масштаб обіцяних реформ. Виборці нового президента отримають підстави для висновків. Приводи для оптимізму і причини для розчарувань. А поки що 70% довіри - це історія про "очікування щастя" і "віру у власні надії".

Але в тому й особливість, що президентство Володимира Зеленського напише не тільки його особисту політичну біографію. Воно ж напише політичну біографію Петра Порошенка.

Ставлення до політика в кінці його каденції завжди залежить від рівня очікувань на її початку. Для багатьох наших співгромадян останні п'ять років стали періодом нездійснених надій. Справедливості заради треба сказати, що і надії були дуже різними. Хтось чекав закінчення війни. Хтось - побутового благополуччя. Хтось - перемоги над корупцією і нових правил гри. Тих, хто відчув себе за підсумком обдуреними, до фіналу каденції Петра Порошенка набралося 80%.

У п'ятого президента були як досягнення, так і провали. Судячи з соціології, більшість українців сьогодні переконані, що другого було більше. Список претензій буде явно довгим, і нам залишається лише сперечатися про те, що стало тому причиною. Особиста позиція першої особи або кон'юнктура обставин.

Будь-яка спроба підбити "гамбурзький рахунок" останнім п'яти рокам зараз приречена. Вона буде впиратися в емоції, когнітивні спотворення і особистий вибір людей, який вони робили на виборчих дільницях. Зрештою, люди - істоти не раціональні, а раціоналізуючі. І немає нічого дивного, що сьогодні вони готові виправдовувати наперед своє недавнє волевиявлення.

Ясність з'явиться згодом. Якщо Зеленський виявиться реформатором, то заслуги Порошенка потемніють. Якщо суди перестануть бути джерелом корупції - то скепсис більшості виявиться виправданий. Якщо правоохоронна реформа все ж відбудеться - то останні п'ять років закріпляться в свідомості як період втрачених можливостей.

І навпаки. Новий президент може домогтися того, що президентство Петра Порошенка буде сприйматися як період стабільності і відповідальності. Дозволить його прихильникам вимовляти сакраментальне "ми попереджали". Підтвердить їх право заявляти про те, що політика - не місце для аматорів.

Сьогодні прихильники нового президента переконані у власній правоті. Але в тому й річ, що цей оптимізм - лише оптимізм очікувань. Починаючи з осені, його чекає перевірка на міцність - і лише тоді біографія п'ятого президента почне набувати контури і оцінки.

Ошукані очікування завжди схожі на бумеранг. Петро Порошенко знає про це, як ніхто.

Copyright © 2019 RFE / RL, Inc. Передруковується з дозволу Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода