Згортання української політики починається боротьбою з українськими символами
Бандера – складна постать, але це наша постать
"Окружний адміністративний суд Києва скасував рішення про перейменування Московського проспекту на Степана Бандери і проспекту генерала Ватутіна на Шухевича".
Колись, ще недалекого 2016 року, я втратив досить чималу кількість френдів через те, що був проти проспекту Бандери в Києві. Вони відпадали від мене – націоналістичні й патріотичні – як від зачумленого. Зрештою, логічно. Навіть хтось дуже сильно запарився і дописав у "Вікіпедії" окремим рядком у моїй біографії, щоби знали чесні люди, з яким покидьком мають справу: "Після перейменування на Проспект Степана Бандери Московського проспекту в Києві 7 липня 2016 року сказав, зокрема: "Це помилка і дурість, … ця постать досі викликає в нашому суспільстві різні думки. Також це прямий шлях до конфронтації з поляками". Ну, але йти проти своїх завжди непросто. Хто ходив, той знає. Я свідомий таких труднощів – і був, і є, і буду.
Я і тоді розумів, чому проти, і нині розумію, чому був проти тоді. І можу пояснити свою позицію. Ні, не тому, що мені або чимось не подобається Бандера, або що я його не поважаю, або що я не вважаю його героєм – я далекий від відомих раколюбів з числа клевретів "русского мира". Просто я не вважаю бандерівський і оунівський ухил у політиці Інституту національної пам'яті достатньо зваженим і мудрим, як на наше вжалене совком і далеке від розуміння тонкощів історії суспільство. Але про це можна говорити довго. Зрештою, я сприйняв це перейменування спокійно і жодних демаршів не влаштовував. Бандера для мене, повторюю, не є persona non grata. Це складна постать, але це наша постать.
Вчора спаплюжено пам'ятний знак на честь Сергія Нігояна на Груші, сьогодні стерли Бандеру і Шухевича з мапи Києва, завтра виправлять у підручниках "російсько-українську війну" на "громадянський конфлікт"
Тож сьогоднішня подія зі скасуванням рішення у суді не залишає жодних сумнівів у тому, чого хоче нова влада і що це за "гул нового", про який говорила Ірина Подоляк. Це згортання української політики, яке, певна річ, починається боротьбою з українськими символами. Вчора спаплюжено пам'ятний знак на честь Сергія Нігояна на Груші, сьогодні стерли Бандеру і Шухевича з мапи Києва, завтра виправлять у підручниках "російсько-українську війну" на "громадянський конфлікт"... Нема ілюзій. Це одна велика війна.
Коментарі