Чим кориснішим Зеленський буде для країни – тим сильніше його ненавидітимуть

Новий президент приречений опинитися на розвилці з трьома сценаріями. Двоє з них вб'ють його рейтинг, а третій – країну

Описуючи Володимира Зеленського, доречно цитувати Сократа. Ми знаємо про новообраного президента лише те, що нічого не знаємо. Ця мхатівська пауза дозволила йому виграти вибори, але рано чи пізно шостий президент України змушений буде заговорити. І в цей момент ми дізнаємося, під яким саме ковпачком весь цей час була кулька.

І мова зараз навіть не про його кулуарні домовленості. Новий президент, безумовно, буде заручником старих зобов'язань. Тих самих, що допомогли йому перемогти у другому турі. Цілком можливо, він буде виплачувати дивіденди своїм акціонерам. Цілком можливо, що якихось інвесторів він спробує відігнати, - пише Павло Казарін для "Української правди".

Ми знаємо про новообраного президента лише те, що нічого не знаємо

Але крім закулісних домовленостей існує простір публічного позиціонування. І головне питання в тому, президентом якого порядку денного Володимир Зеленський постарається стати.

Кожен, хто ставив хрестик навпроти його прізвища, голосував за щось своє.

Хтось - за примирення з Росією.

Хтось - за інтеграцію в ЄС.

Хтось - за низькі тарифи.

Хтось - за боротьбу з корупцією.

Кожен, хто ставив хрестик навпроти його прізвища, голосував за щось своє

Шостий президент України залишається "сферичним у вакуумі" - він нагадує газ, який заповнює весь наданий йому об'єм очікувань. Але після інавгурації віртуальному Володимиру Зеленському належить ставати конкретним. Обростати адміністративним кістяком, кадровим м'ясом і політичною мускулатурою. Йому доведеться визначатися з тим, яким очікуванням відповідати і на які виклики реагувати.

І в цей момент він виявиться на тій самій горезвісній розвилці.

Перший сценарій - стати президентом війни.

У виборчій кампанії порядок денний втечі від імперії належав Петру Порошенку - і ті, хто голосував проти п'ятого президента України, звикли знецінювати його гасла. Але в тому й річ, що цей порядок денний нікуди не зникне. Хоча б тому, що нікуди не зникне Росія. Яка вже починає перевіряти новообраного президента на міцність.

Дуже скоро Володимиру Зеленському доведеться зануритися в тему війни з головою. І він ризикує виявити, що ця проблема не має легких рішень

Паспортизація окупованих територій, переговори щодо газового контракту, обмеження експорту нафтопродуктів - дуже скоро Володимиру Зеленському доведеться зануритися в тему війни з головою. І він ризикує виявити, що ця проблема не має легких рішень. Складно "домовлятися посередині", коли від тебе чекають капітуляції.

Цілком може виявитися, що цей порядок денний утрамбує Зеленського в простір політично можливого. У той самий простір, в якому "мінські угоди", "співпраця з МВФ", символічний контур по периметру країни та інше "ні кроку назад". Проблема лише в тому, що цей порядок денний приречений знижувати його рейтинг.

Перемога в нинішній війні не може бути швидкою - а обиватель чекає швидкого і неминучого щастя. Розрив між реальністю і очікуваннями створить ту саму прірву, в яку впаде рейтинг будь-якого політика.

Перемога в нинішній війні не може бути швидкою - а обиватель чекає швидкого і неминучого щастя

Другий сценарій - президент боротьби з корупцією.

Варто відразу обмовитися, що "антикорупцію" в нашій країні прийнято розшифровувати максимально широко.

Для когось боротьба з корупцією - це роздержавлення, дебюрократизація і війна з клановою системою. Для когось - це судові процеси, вироки і конфіскації. Для когось - і зовсім політкоректний синонім класової боротьби.

Для когось антикорупційний порядок денний - це боротьба з монополіями, олігархами і спроба створити країну чесної конкуренції. Для когось - це інструмент політичної війни і зміни одних кланів на інші. Для когось - різновид боротьби з багатими і універсальне "взяти і поділити".

Але будь-яка форма втілення цього порядку денного теж прирікає на зниження рейтингу. Тому що боротьба за зміну правил гри - це боротьба проти існуючих фінансово-промислових груп і кланів. Ресурси яких сумарно перевищують ресурси, які має держава.

Якщо клани відчують загрозу - вони стануть торпедувати будь-кого, хто оголосить їм війну

І якщо клани відчують загрозу - вони стануть торпедувати будь-кого, хто оголосить їм війну. Публічний образ президента-"чудотворця" будуть топтати при будь-якій спробі переінакшити правила гри.

Третій сценарій - президент холодильника.

Порядок денний "зубожiння" просували так активно, а Зеленський був настільки неконкретний, що він приречений стати заручником чужих обіцянок. Від нього чекають зниження тарифів, зростання зарплат, падіння цін і нових комунальних платіжок.

Його команда намагається обережно дистанціюватися від програми "тимошенко-капліна", але рано чи пізно гамлетівське питання зажадає однозначної відповіді.

Можна залишитися в рамках реальності - і оголосити, що тарифи визначаються не бажаннями, а економікою. Закликати до раціональності і запропонувати програми енергозбереження. Наводити як приклад сусідні країни і доводити, що все має свою ціну. Платою за відповідальність знову ж стане рейтинг.

Ніхто не пробачає крадіжку мрії - а для багатьох українських виборців новий президент був надією на одномоментне збагачення

Ніхто не пробачає крадіжку мрії - а для багатьох українських виборців новий президент був надією на одномоментне збагачення. Чим чеснішою буде позиція Володимира Зеленського - тим швидше його рейтинг зрівняється з цифрами попередника.

Реальність в тому, що атракціон небаченої щедрості може мати лише одного спонсора - Росію. Заради обнулення українського дрейфу Кремль може піти на поступки. Знизити ціни на газ. Виділити кредити. І заново занурити Україну в простір політичної корупції і "русского мира".

Атракціон небаченої щедрості може мати лише одного спонсора - Росію

Захід не буде платити за збереження рейтингу новообраного президента, але це може зробити Москва. Якій не звикати класти сир в мишоловку. В результаті, український обиватель може тактично виграти "сьогодні". Ціною свого власного стратегічного "завтра".

Володимир Зеленський приречений опинитися на цій розвилці вже дуже скоро.

Заковика в тому, що чим кориснішим новий президент вирішить бути для країни - тим сильніше його будуть ненавидіти. Тому що жодна з проблем, що стоять перед країною, не має легкого рішення.

Клани, касти, олігархи і Росія мають достатньо ресурсів, щоб захищатися від атаки на свої позиції. А спертися на "народ" Володимиру Зеленському теж буде непросто. Тому що його ситуативна більшість хоче від нього занадто різного. І тому приречена на розкол.

З президента більшості йому дуже скоро доведеться ставати президентом меншості

З президента більшості йому дуже скоро доведеться ставати президентом меншості. І все питання лише в тому, президентом якої саме меншості.

Тому що різні групи українського суспільства відрізняються не тільки мовою побутового спілкування, ставленням до держави і картинками майбутнього. Але ще й "майданоспроможнiстю". Хтось реагує на крадіжку мрії галочками в бюлетені. А хтось - вуличними протестами.

Будь-який медовий місяць завжди має термін придатності.

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Коментувати
Поділитись:

Коментарі

3

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Наші автори
Іраклій Джанашия Експерт з питань національної безпеки та оборони України в UIF
Наталія Лелюх Лікар акушер-гінеколог
Остап Яриш Журналіст української служби "Голосу Америки"
Наталя Д'ячкова Директор юридичної компанії "Скарга"
Олександр Лієв Голова Асоціації індустрії гостинності України
Погода