Президент в Україні – не "британська королева"

Той, хто опиняється в керівному кріслі, приречений впливати на процеси

Я часто чую про те, що прізвище президента не має особливого значення.

Прихильники цієї ідеї нагадують про те, що в Україні – парламентсько-президентська республіка. Що президент приречений домовлятися з парламентом. Що будь-яку ексцентрику доведеться погоджувати з депутатами, – пише Павло Казарін для "Крим.Реалії".

Вони пишуть, що головні вибори пройдуть не навесні, а восени. Що саме парламентські перегони визначать конфігурацію майбутньої коаліції. Що саме коаліція буде визначати склад уряду і прізвище прем'єра. І на цій підставі роблять висновок, що прізвище майбутнього президента не таке вже й важливе.

Мені б хотілося з цим погодитися, але не виходить. через низку причин.

Ми любимо лаяти вітчизняну політику за вождизм. Говоримо про те, що виборець не вчитується в програми. Голосує серцем. Нехтує аналізом. Це все правда. У молодих демократіях саме так і відбувається. Вітчизняна політична культура – плоть від плоті країни і настроїв. І саме тому реальність така, що ми на цей самий "вождизм" приречені.

У нас немає сталих інститутів. Якість роботи кожного відомства визначається фігурою керівника. Медична реформа можлива лише доти, доки міністерство очолює Уляна Супрун. Система "Прозорро" продовжує жити лише тому, що на це є політична воля. Нафтогаз виграє суди у Газпрому лише завдяки тому, що команду юристів прикриває Андрій Коболєв.

У нас немає жодного відомства, здатного працювати в режимі налагодженого конвеєра незалежно від прізвища керівника. Той, хто опиняється в керівному кріслі, приречений впливати на процеси. Він може запустити процес лікування, а може навпаки – будь-яку реформу спустити на гальмах. Будь-яке погодження можна затягнути. Будь-який документ – покласти "під сукно". Будь-якому процесу – надати динаміку або зірвати стоп-кран.

Уже доводилося посилатися на Джошуа Купера Рамо, який писав про те, що в будь-яких системах працює одне і те ж правило. На стартовому етапі гравці створюють зв'язки, а вже потім створені зв'язки починають створювати гравців. Спершу актори визначають правила гри, вибирають вектори, задають тенденції. А лише потім – через деякий час – вибудувана ними архітектура починає змушувати новачків підлаштовуватися під себе.

А Україна сьогодні перебуває в точці перелому. Старі правила частково зламані. Нові – ще не збудовані. Від того, які люди сьогодні отримають повноваження – залежить картинка завтрашнього дня. Тому що у нас немає залізобетонних конструкцій, здатних протистояти чиїмось персональним бажанням. Особливо якщо йдеться про людей, які посідають вищі пости в країні.

В Україні президент визначає далеко не все – і це відрізняє нас від сусідів зі сходу. Але водночас він зовсім не є "британською королевою", яка царює, але не править. Його повноваження не обмежуються прийомом вірчих грамот від послів. Цей корабель зовсім не йде на автопілоті – і кожна маніпуляція зі штурвалом даватиме свій ефект.

Зрештою, ми спостерігали все це протягом п'яти останніх років. Якщо у президента була політична воля домогтися томосу – на наших очах творилася Православна церква України. А якщо у президента не було прагнення реформувати СБУ – це відомство зберігало свою колишню структуру.

Так, парламент, безумовно, важливий. Так, будь-якому мешканцю Банкової доведеться з ним домовлятися. Яким би не було прізвище майбутнього президента – йому, найімовірніше, восени дістанеться фрагментований і популістський депутатський корпус. Але це зовсім не зводить повноваження президента України до того кола обов'язків, який є у його німецького колеги.

Ми продовжуємо жити в епоху особових займенників. В епоху конкретних прізвищ і персональних бажань. В українській політиці правила умовні, кордони стерті, а інститути слабкі. Підсумки президентських перегонів не стануть панацеєю для всіх наших хвороб – і ми не зробимо крок одномоментно в світле майбутнє вже завтра. Але точно так само вони не стануть і простим косметичним оновленням у Вікіпедії.

Тому будемо без ілюзій.

Copyright © 2019 RFE/ RL, Inc. Передруковується з дозволу Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода