Укладете "мир" на умовах ворога – не встигнете ні пожерти, ні пореготати

Нам відступати нікуди

Одні вважають, що Україна - це пожерти. Інші вважають, що Україна - це пореготати. Згідно якихсь опитувань, від яких у декого зносить дах, захоплює дух, реванш проросійських (або навіть так - підросійській) сил на виборах неминучий. Я не соціолух, не знаю, чи так це, але готовий і до цього, якщо так.

Кримським татарам відступати нікуди, у нас вже два століття за спиною море. І я впевнений, що серед усіх українців набагато більше тих, для кого Україна - не пожерти, пореготати і просрати, чим прийнято думати в жрачно-ржачних колах. У цих людей є честь, воля, згуртованість і автомати. Вони не прохихочуть Україну в Фейсбуці і не принесуть на блюдечку Путіну. За їхньою спиною море - крові близьких, сліз і втрат. Вони впевнені в собі і стійкі. Їм, крім України, не багато є, що втрачати.

Тим, хто легко зараз жонглює майбутнім країни, непогано б згадати про їх наявність. І про те, що наступний Майдан, якщо він станеться, буде швидким, як політ кулі. Багато з тих, хто готовий сьогодні лягти під ворога, укласти з ним "мир" на його умовах, не встигнуть ні пожерти, ні посміятися. Не спокушайтеся і не радійте, вас не забудуть і не пробачать. Якщо вас надихає і розслабляє те, що в Україні досі не сталося своєї Бастилії, то тут ви не зовсім праві. Це означає лише те, що вона може початися з вас.

Оригінал