Великобританія опинилася у заручниках брехні і дурості
Головний урок Брекзиту для України
15 січня британський парламент має, нарешті, висловитися щодо долі домовленостей про процедуру виходу країни з Європейського Союзу.
Великих шансів на те, що план прем'єр-міністра Терези Мей буде схвалений парламентаріями, немає. І в такому випадку відкривається дорога відразу до декількох можливостей - продовження переговорного процесу з Євросоюзом, негайного виходу з ЄС без будь-якої угоди і відмови від Брекзиту та проведення нового референдуму, - пише Віталій Портников для espreso.tv.
Єдиним логічним варіантом для Великобританії є відмова від виходу з ЄС. Переговорний процес, навіть якщо продовжиться, ні до чого суттєвого не приведе просто тому, що у головного питання британської стабільності - ірландської проблеми - не існує рішення поза Європейським Союзом. Вихід Великобританії з ЄС без договору призведе до швидкої і неминучої катастрофи. Причому аж ніяк не тільки економічної та соціальної. Такий вихід в доступному для огляду майбутньому призведе до відновлення військового протистояння на півночі Ірландії, до терору, смертей і колючого дроту посеред мирних міст.
Розумних народів не буває, бувають розумні і дурні люди, зустрічаються і відверті ідіоти
У нас люблять говорити про розумні народи - особливо політики-популісти. Це їхня чергова брехня. Розумних народів не буває, бувають розумні і дурні люди, зустрічаються і відверті ідіоти. Серед політиків - те ж саме, тільки побільше циніків і брехунів, які розраховують на дурнів. Простий британець, який голосував за Брекзит, міг думати про власне благополуччя, а не про те, що підписує смертний вирок своєму синові - одній з можливих нових жертв конфлікту в Ольстері. Але ж політики, всі ці Джонсони і Фараджі, повинні були це розуміти?
Проте, дуже часто дурні, які голосують за пропозиції брехунів і циніків, перемагають. Саме в цьому і полягає головний урок Брекзиту для України з її черговим "розумним народом".
Якщо голосування в британському парламенті відкриє процес збереження членства країни в Євросоюзі, це переконає нас, що ніякий референдум не може змінити об'єктивні політичні та історичні закони, що будь-яка країна зобов'язана прораховувати ризики і наслідки, а не думати гаслами.
Якщо ж, навпаки, голосування прискорить вихід Великобританії з ЄС, ми будемо вчитися на його наслідках - політичній кризі, економічних проблемах і збройному протистоянні в Ольстері. Для нас це стане наочним уроком, але я щиро не бажаю його британцям - громадянам великої вільної країни, демократією якої я захоплююся.
Великі вільні країни теж можуть опинятися у заручниках брехні і дурості. Нам належить дізнатися, чи здатні вони звільнятися з полону.
