Путіна врятує лише четверта переможна війна

Ситуація кепська

Індекс довіри росіян до свого президента Володимира Путіна восени 2018 року впав до 58%. Це істотне зниження у порівнянні з піком, коли було 87% на тлі інформаційної кампанії "Кримнаш".

Втім нічого дивного в цьому нема. У Путіна було три сплески популярності. Усі пов'язані з війною. Перший - війна в Чечні. Другий - в Грузії. Третій - в Україні. Путін намацав больову точку російської ментальності, яка пов'язана з мілітаристсько-державною складовою. Вона щиро радянська, пропагандистська. Щоб домогтися четвертої хвилі популярності, Путіну треба було б організувати ще одну маленьку переможну війну або кампанію, розповів "Апострофу" Дмитро Орєшкін.

Але не видно, де це можна зробити. Якісь каламутні хороводи водять навколо Білорусі. Але поки живий Лукашенко, він своєї влади нікому не віддасть. Відповідно, ні приєднуватися, ні якось "розчинятися" в Росії не збирається. Максимум, на що він пішов, це так звана Союзна держава, яка де-факто зараз не працює. Де ще можна здобути перемогу? У Сирії - ні. Це далеко і люди не зовсім розуміють, що Росії там робити.

Істотна низхідна динаміка визначається двома факторами. Перший - природний. Навесні 2018 року в зв'язку виборами вели потужну пропагандистську і фінансову кампанію. Телевізор розповідав, який чудовий президент. Вкидали бюджетні гроші на підвищення зарплат великій групі бюджетників. Тому рейтинг зріс. А після виборів намагаються менше грошей витрачати - починається природний спад популярності.

Є й специфічна російська риса - це, звичайно, гроші. Одна справа радісно підтримувати президента на тлі переможних повідомлень по телевізору - що ми цих образили, тих "нагнули", найкрутіші. А інша справа, коли ти залазиш до своєї кишені і бачиш, що на тлі високих цін твої доходи серйозно падають. Причому стосується це в основному найбідніших людей в Росії. Вони економлять на їжі. Це не може не створити відчуття того, що в країні щось не так. Що Путін робить щось не так. І рейтинг йде донизу.

Однак не слід робити висновок, що росіяни починають думати, що краще йти європейським, українським, польським чи прибалтійським шляхом розвитку економіки. Швидше вони думають, що треба повернутися до радянських ідеалів. Завдяки масовій пропаганді у них склалося цілком спотворене уявлення, що Радянський союз був великий, могутній і там все було добре.

На цьому тлі ростуть не ліберально-демократичні сентименти, як було в 1980-х, коли СРСР був у глухому куті, в магазинах нічого не було, і люди хотіли, щоб було, як у Європі: зайшов в магазин - купив. Зараз в магазинах є все, але грошей немає. Росіяни страшенно зляться і хочуть повернутися до комуністичних ідеалів - щоб у всіх було однаково.

У цьому сенсі повідомлення про те, що рейтинг Путіна падає, захоплення не викликають. Бо замість нього росте рейтинг будь-якої альтернативи, але не західницької. Це бачимо за результатами регіональних виборів: перемагають або ЛДПР, або комуністи, а "Єдина Росія" втрачає підтримку ще більше, ніж Путін.

Провал люди мають намір лікувати в рамках радянської системи цінностей. І це небезпечно.

Кремль має можливість зобразити війну - як чинить Кім Чен Ин. Рік тому за допомогою комп'ютерної графіки він обрушив на Сполучені Штати "море вогню". У Північній Кореї люди певно дійсно вважають, що їхня держава знаходиться у стані війни зі США. Тому вони так бідно живуть, але треба згуртуватися навколо вождя.

Можна спробувати - і "колективний Путін" цим займається - мобілізувати громадську думку страшилками про те, що Росію оточило НАТО. Тому треба згуртуватися, інакше натівці прийдуть і завоюють незліченні і невичерпні природні багатства. Це працює, але не дуже добре. Росіяни вважають, що "піднялися з колін" - значить, сильні і їх всі повинні поважати. Але чому грошей немає? Якщо сильні - значить, повинні бути багаті.

Це кумедна особливість російського мислення. Людям здається, що чим більше території поприєднуємо, тим багатшими будемо. Це логіка XIX століття: чим більше територій, тим більше данини і рекрутів для ведення військових дій. А в XXI столітті все навпаки. "Приєднаний" Крим коштує російському бюджету близько $1,5 млрд. Точно не менше обходиться ЛДНР. А ще є війна в Сирії, гонка озброєнь, санкції... Навіть для такої країни як Росія це навантаження стає непосильним. Відповідно, поліпшення економічної ситуації, про яку росіянам розповідають по телевізору, не буде. І намалювати картинку табору в облозі за сталінськими лекалами не виходить. Логіка у людей приблизно така: "Добре, що ми піднімаємося з колін, що Путін звільнився від диктату Заходу. Але чому за наш рахунок?".

У Путіна ситуація кепська. Він малює переможні картинки, але від цього в кишенях у росіян грошей більше не стане. Результати вересневих виборів показують, що такі глибинні райони, як Східний Сибір, Далекий Схід, Володимирська область, які традиційно є недогодованими, живуть в умовах постійного дефіциту починають не те щоб протестувати (хоча можна і так сказати, судячи з результатів голосування), але відчувають когнітивний дисонанс.