"Русский мир" страшний у першу чергу для його прихильників

Агресія проти невинних – національна ідея Росії

У політехнічному коледжі окупованої Росією Керчі 17 жовтня сталася безпрецедентна кривава драма. За ще не остаточний даними, 21 людина загинула, ще близько 50 отримали поранення. Більшість постраждалих - студенти технікуму.

У перші ж хвилини після інциденту на інформаційному ресурсі Керчі з'явилося повідомлення, що спецслужби розшукують молодого чоловіка "схожого на кримського татарина". Були чутки про бомбу і пляшки із запальною сумішшю, які застосовували нападники, - пише Лариса Волошина для ДС.

Спроба звинуватити у трагедії кримських татар показова. Це перше, що розповіла керівниця технікуму. У мережі з'явилося відео, на якому вона описує моторошну версію, згідно якої кілька озброєних автоматами людей увірвалися до навчального закладу і влаштували стрілянину. "Це теракт, - говорить вона. - Як годиться. Увійшли з автоматами і давай стріляти. Усе, як у Беслані. Це Беслан". Таким чином, версія про ісламську загрозу і кримськотатарський тероризм пішла від обивателів, наляканих подією. Для нас це має бути реальним показником того "міжнаціонального миру в Криму", про який не втомлюються говорити окупанти.

Пізніше стало відомо, що масове вбивство в технікумі вчинив студент 4-го курсу 22-річний Владислав Росляков. Тіло вбивці виявили у бібліотеці на другому поверсі. На сторінці цього молодика в соцмережах є зображення Путіна на ведмедях і танках, прапори "Новоросії" та заклики врятувати російський Донбас. Перед нами яскравий зразок кримнашиста та українофоба. Так що спроби прив'язати те, що трапилося до проукраїнських сил в Криму вже навряд чи будуть вдалими. Однак це не означає, що окупанти не можуть використати трагедію для своїх цілей. Нагнітання мілітаристської пропаганди, на яку наражаються всі жителі окупованого Криму, - це військовий злочин згідно з Женевською конвенцією.

Масові вбивства в школах регулярно відбуваються і в США. Тільки там, на відміну від Росії, проблему не заперечують, а намагаються вирішити. Американські психологи з'ясували, що зривам, які лежать в основі стрільби в школах, сприяє міф про американську мрію, який буквально тисне на дитину. Для того щоб вступити до престижного коледжу, підлітки повинні не просто старанно вчитися. Від них вимагають бути в центрі суспільного життя, займатися спортом, відвідувати гуртки, займатися благодійністю. Це колосальний тиск, який не кожен може витримати. Тому в разі невдачі дитина відчуває себе знедоленою - такою, чиє життя скінчилося, хто проґавив свій єдиний шанс в житті. Це нерідко призводить до суїцидів чи вбивств як способу звернути на себе увагу, стати значущим.

Але що ж тисне на дітей в окупованому Криму? Хіба в Росії є якась "російська мрія", якій не відповідають підлітки? Ні. У РФ є "російська формула успіху", яку поширює російське телебачення і підтримує влада і якій діти прагнуть відповідати. У країні, де президент міркує на національному телебаченні про те, що "хлопці потруїли в Лондоні бомжів", діти не можуть не проявляти жорстокості.

У Росії агресія проти невинних - доблесть, національна ідея. Чи варто дивуватися, що шанувальник донецького тераріуму, названого "армією Новоросії", так розпоряджається своїм життям? Чим це відрізняється від політики всієї вмираючої імперії, яка без страху йде до свого кінця, але норовить прихопити з собою якомога більше безневинних душ?

Масове вбивство в Керчі, необхідно розглядати як ще один наслідок окупації. Тому що в Україні за всі роки незалежності не було жодного подібного інциденту. Зате в Росії тільки цьогоріч сталося чотири випадки масових вбивств у навчальних закладах. Найгучніший в Уфі, де парочка семикласників закидала пляшками із запальною сумішшю, а потім добивала сокирою четвертокласників. Те, що відбулося в Керчі - це сигнал для всіх, хто думає, що російська окупація не страшна прихильникам Путіна або людям інертним. Це зайвий доказ, що "русский мир" страшний в першу чергу для тих, хто не відкидає його.