Скрипалі – це лише одна з проблем

Ситуація досягла болючої точки. Володимир Путін починає говорити, що Сергій Скрипаль зрадник, нехороша людина. Але це нікого, крім самого Путіна, не цікавить. Якщо він зрадник, то, будь ласка, він отримав свою статтю, його законно помилували і законно обміняли. Все. Усі правові претензії з боку російської держави до Скрипаля вичерпані. Хай він зрадник, покидьок, такий-сякий - ну і що?

У Володимира Володимировича є диплом юриста. А будь-який юрист знає, що права не залежать від того, кому вони належать - покидьку чи чудовій людині, яка всю свою зарплату віддає на придбання кульок дітям у дитячому садочку. Право не має відношення до якості особистості. Воно саме по собі - або воно є, або його немає, - пише Дмитро Орєшкін для "Обозреватель".

Скрипаль - покидьок, добре. А ось ця пані, яка нюхнула Новачка? Вона хто?

Путін уже явно зірвався з різьби. З усією своєю звичкою до самовладання йому вже просто нічого сказати, тому починає говорити маячню про те, що Скрипаль - покидьок. Та скільки завгодно він погань-людина, але знаходиться під захистом Британії, яка надала йому політичний притулок. Загинула громадянка Британії і Британія сприймає це як акт міжнародного тероризму, адже її вбили із застосуванням небезпечного способу. І коли Путін каже, що, скільки можна про це говорити - це означає, що йому просто нема чого сказати. Це одна сторона справи.

Друга сторона справи - якість роботи російський спецслужб. Якими вони були за часів Сталіна, такими і залишилися. Хоча зараз говорять, що ось технологічна революція. Але як раніше зашивали в плащ льодоруб, щоб грюкнути Троцького, приблизно такими методами вони працюють і нині. І не тому, що вони тупі - це занадто примітивне пояснення. Вони просто відстали від життя і не розуміють, що живуть в іншому просторі - в прозорому просторі, де все можна через інтернет відкопати. Можна відкопати, що пан Боширов насправді пан Чепіга. І скоро всі дізнаються, хто такий насправді Петров. Напевно, британські спецслужби знали про це раніше, ніж журналісти. Ясно, що британські спецслужби теж добре працюють з номерами паспортів. Тому вони так впевнено говорили, що замах на вбивство скоїли співробітники російських спецслужб, чиї прізвища відомі. Просто не говорили про це, щоб не розкрити свою власну систему агентури.

Насправді, це прикра поразка для Путіна якраз в тій сфері, де він себе вважає найсильнішим - у діяльності спецслужб. Тому він такий роздратований. І найнеприємніше, що не може відповісти. Він шукає можливість покарати Захід, але виглядає це все досить страшно у сенсі безпорадності. Від такого стану можна очікувати бозна-чого.

Взяти хоча б надання сирійцям комплексу С-300. Для чого? Щоб вони ще раз збили якийсь літак? Цього разу пасажирський? Ця логіка ніяк не піддається поясненню крім як, що Путін лютує, бо світ над ним сміється. І він хоче помститися, а в такому стані російський президент небезпечний. Це теж треба розуміти. У нього починає іскрити. Він же сам писав книжки про щура, загнаного в кут, а зараз перебуває у стані цієї тварини. Адже обломи всюди: в економіці, у внутрішній політиці, в міжнародній політиці, в Україні - та де завгодно. Немає жодного переможного звершення.

Можна було скільки завгодно радіти, що "Кримнаш", але було зрозуміло, що за це задоволення доведеться платити і досить скоро. Минуло чотири роки - настає час розплати. Що в цьому дивного? І Скрипалі - це лише одна з проблем, яка лягає на знесилений організм Путіна.

Ситуація загалом небезпечна своєю непередбачуваністю. В умовах страху і сказу - від Путіна можна чекати чого завгодно.