Чи розуміють ультраправі, що мріють про злидні?

Гомогенність йде в комплекті з бідністю

Перше, що кинулося в очі після переїзду до Києва – його гомогенність. Життя в Криму привчало до різних розрізів очей. До різних вилиць і фенотипів. До різних імен, кінець кінцем. У школі ти сидів за однією партою з Ділявером. В університеті навчався з Еміне і Сервером. Працював разом з Османом і Мустафою.

А Київ відрізнявся однорідністю. Можна, звичайно, було поїхати на Троєщинський ринок і знайти в'єтнамців. Або заглянути на Татарку – і виявити мечеть. Але цю інакшість тут доводилося шукати – її немає в повсякденних відчуттях вулиць, – пише Павло Казарін для "Крим.Реалії".

Уся ця гомогенність стала можливою лише завдяки нашій бідності. Трудові мігранти не їхали в Україну лише тому, що сусідні столиці давали більше можливостей. У підсумку, українська реальність залишалася невинно однорідною.

Як тільки Україна почне багатіти – все зміниться.

Як тільки з'явиться попит на робочі руки – почнеться трудова міграція. Як тільки зарплати стануть рости – сюди почнуть приїжджати люди. І це будуть носії інших традицій. Інших конфесій. Інших звичок. Іншої зовнішності.

Вони будуть селитися поруч. Економитимуть на побуті. Накопичуватимуть і відсилатимуть гроші додому. Вони разюче виділятимуться зі звичного соціально-етнічного ландшафту. Розмиватимуть однаковість.

Вони молитимуться іншим богам. Відзначатимуть власні свята. Дотримуватимуться інших традицій. Вони не будуть схожі на нас, а ми не будемо схожі на них.

Серед них теж будуть траплятися злочинці. Алкоголіки. Наркомани. І кожен редактор новинної стрічки опиниться перед спокусою прописати національність фігурантам поліцейських зведень.

Чим багатшою ставатиме країна – тим більше таких людей буде на вулицях українських міст. Це проста логіка трудової міграції. У рамках якої самі українці їдуть штурмувати робочі місця в Польщі або Чехії. Просто на їх місця в Україні будуть приїжджати сусіди з бідніших країн.

Чи розуміють це ультраправі?

Чи розуміють вони, що наша однорідність – наслідок нашої бідності? Що економічне зростання неминуче призведе до трудової міграції? Що чим багатшими ми станемо – тим більше акцентів звучатиме на наших вулицях.

Мрія про слов'янське море від Донецька до Ужгорода – це мрія про злидні. Ті самі, що роблять вектор міграції одностороннім. Будь-яке економічне зростання створить в Україні трудові діаспори.

Хочете однорідності – готуйтеся бути бідними. Хочете однаковості – не вимагайте процвітання. Мрієте про гомогенність – врахуйте, що вона йде в комплекті з животінням.

І не придумуйте легких рішень. Вони не працюють.

Copyright © 2018 RFE / RL, Inc. Передруковується з дозволу Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода