Убивство Аркадія Бабченка. Яка мета країни-терориста?

Українське суспільство піддається черговому болісному випробуванню

Вбивство російського журналіста Аркадія Бабченко могло бути скоєне навздогін фіналу Ліги чемпіонів у Києві.

Спецслужби України мали достовірну інформацію про підготовлюваний теракт у столиці, який розробляла російська розвідка. В силу готовності СБУ і Нацполіціі або в результаті форс-мажору здійснити задумане російським спецслужбам не вдалося.

З усього видно, Аркадій Бабченко міг стати жертвою випадкового вибору з-поміж російської еміграції в Україні, так як вибір цілі повинен був відповідати декільком вимогам: бути публічним і чітко асоціюватися з антипутінської опозицією. Тобто на його місці міг опинитися будь-який інший росіянин, котрий відповідає перерахованим вище критеріям.

Ніяких особливих причин вбивати Бабченка не було. Він був популярним блогером, талановито писав про путінський режим і розповідав правду про війну на Донбасі і анексію Криму. Але в самій Росії він не був такий відомий, як за її межами. Найімовірніше, він був обраний в силу цейтноту часу і необхідності виконати замовлення в стислі терміни.

При цьому успішний замах на російського перебіжчика Сергія Скрипаля в Солсбері показує, що повного захисту від терористичної тактики ФСБ і ГРУ не існує навіть на Заході.

Що тепер? Зайве говорити, що вбивство Бабченка - це класичний теракт. Його мета - посіяти паніку в суспільстві, показати нездатність українських спецслужб запобігти подібні теракти, викликати недовіру до власної країни.

Українське суспільство піддається черговому болісному випробуванню. Пора нарешті відкинути ілюзії і зрозуміти, що це війна, війна проти України і всього цивілізованого світу. Війна, в якій не беруть полонених. Мета якої з боку Кремля - ​​перемога будь-якою ціною, будь-який кров'ю, будь-якими жертвами.

Оригінал