Україна завжди ділилася на дві частини
Війна за "русский мир" знищує його
Україна завжди ділилася на дві частини. У першому таборі були ті, для кого існування країни було цінністю. У другому - ті, для кого воно було лише даністю. У 1991-му році перші голосували за незалежність заради України. Другі - заради того, щоб не годувати Центральну Азію.
Перших завжди було менше, але їм вдалося приватизувати порядок денний - наступні двадцять три роки вони рухалися з заходу на схід. Другі послідовно скорочувались - чисельно і територіально. Їх повістка була оборонною, вони не могли асимілювати захід, але їм було під силу сповільнити його просування на схід.
Всю цю рівновагу зламала війна.
Тому що мирний час завжди годує порядок денний "приватного", в рамках якого індивідуальне важливіше загального. Громадянин первинніший за державу. Приватна свобода пріоритетніша за колективну ідеологію. У мирний час норма - це відфутболювати будь-якими спробами спроби вертикалі регламентувати побут.
А війна завжди посилює порядок денний "колективного", в якому "загальне" важливіше за "приватне". В якому "суспільне" - понад "індивідуальне". В якому виживання держави стає пріоритетом. Тому що лише на війні держава має право взяти громадянина, переодягнути в солдата і відправити його в окопи заради захисту самого себе.
Москва могла оберігати своїх адептів в Україні лише завдяки відсутності війни
Україна могла залишатися рихлою і різною лише в ситуації миру. Москва могла оберігати своїх адептів в Україні лише завдяки відсутності війни. Розв'язавши її, вона створила ситуацію, коли рівноцінність повісток дня канула в небуття. І справа не тільки в тому, що частина прорадянського електорату залишилася на окупованих територіях. Справа в тому, що ситуація війни дала моральне право "загальному" втручатися в "приватне". Як підсумок - мовні квоти в освіті та ЗМІ, нова символіка армії і публічного простору, декомунізація вулиць і підручників.
Єдине, що Кремль може цьому процесу протиставити - це мир. Той самий, який занурить Україну в переговори. Про минуле і майбутнє, про вектори і права. Той самий мир, що знову зробить пріоритетом етику "приватного", а не "колективного". Це єдине, що могло б зупинити процес українізації України. Тієї самої українізації, на яку Київ отримав право після Криму і Донбасу.
Кращий спосіб послабити Київ - забрати у нього штандарт того, хто обороняється
Війна за "русский мир" знищує його. Війна проти "українського світу" посилює український світ. Кращий спосіб для Москви виграти війну - її припинити. Кращий спосіб послабити Київ - забрати у нього штандарт того, що обороняється.
Але сенс гамбіту невідомий тим, хто грає в "чапаєва".
