Війна війною, а побут понад усе

Чому кримчани лояльні до окупанта

Ми раз у раз розмірковуємо про Крим в дихотомії "проросійські" і "проукраїнські". Забуваючи про те, що левовою часткою кримчан все одно, під яким прапором жити.

У лютому 2014 року - ще до захоплення адмінбудівель в Криму - Київський міжнародний інститут соціології публікував дані останнього українського соцопитування. 41% жителів півострова висловилися за об'єднання України і Росії в одну державу. Комусь ця цифра може здатися великою - і він помилиться, пише Павло Казарін для "Крим.Реалії"

У 2014-му 41 % кримчан були за об'єднання України та Росії в одну державу

Тому що більшість кримчан отримували інформацію про те, що відбувається в Києві з російських ЗМІ. До лютого 2014 го росТВ вже три місяці накачували півострів істерикою та неврозами. Не покладаючи рук, без перекурів і вихідних готувало грунт для того вторгнення, яке відбулося в самому кінці зими. І навіть при цьому частка тих, хто готовий був підтримати нові прапори, не перевалила за символічні 50%.

Тому що для більшості кримчан пріоритетами були безпека й побутовий комфорт. На самому початку анексії, коли був не зрозумілий сценарій Кремля, коли про перспективу боїв за Крим говорили всерйоз - саме російських солдатів сприймалися як ту сила, що може зруйнувати контур безпеки. І найчастіша обивательська інтонація кримських користувачів Facebook зводилася до риторичного "нам нужна не Россия, а мир".

Істерика пішла в той момент, коли стало зрозуміло, що ніякої війни не намічається. Що сценарій зміни прапорів буде відносно мирним, а загальне число загиблих не перевищить декількох осіб. У цей момент основна частина кримчан заспокоїлася і знову зайнялася побутом. Тим самим, який для рядового обивателя завжди важливіший, ніж прапор.

Побут для обивателя важливіший, ніж прапор

Хтось скаже, що з тих пір пройшло три роки, за які російська пропаганда лише посилила пропагандистську складову. Що інтенсивність промивки мізків не залишила шансів для байдужих. Що рекрутинг в "русский мир" був тотальним. Скаже - і буде не правий.

Тому що вся повсюдна російська пропаганда змогла відмобілізувати для війни на Донбасі лише кілька десятків тисяч росіян-добровольців. Тих, хто як Моторола - кидав рідну автомийку, щоб спробувати щастя у війні з українською армією. 30-40 тисяч для 145-мільйонної Росії - це зникаюче мала величина. Саме через її мізерність Кремль був змушений почати застосовувати в боях кадрову російську армію.

Виявилося, що "народний порив пасіонаріїв" навіть після масованої інформаційної обробки чисельно не перевищує населення обласного центру. Що "розп'яті хлопчики", "фашисти" і "бандерівці" зуміли переконати лише порівняно невелике число росіян взяти в руки зброю. І це в ситуації, коли вся інфраструктура для переправлення добровольців на український Донбас існувала в Росії фактично на держрівні.

Російський культуролог Андрій Архангельський пише, що 95% жителів РФ абсолютно деідеологізовані. Що ідеали - ліберальні або імперські - є у зникаюче малої пропорції населення. Що пропаганда хоч і входить в дім, але рідко здатна змусити обивателя пожертвувати цим самим побутом.

Пропаганда рідко коли здатна змусити обивателя пожертвувати комфортом

І думати, що кримчани в цьому сенсі якось разюче відрізняються від росіян, було б наївно. Вони точно так же в масі своїй лише пристосувалися до нової реальності. В якій їм потрібно ростити дітей, доглядати за людьми похилого віку, виплачувати кредити і збирати на відпустку. Затяті проросійські кримчани знаходяться по відношенню до байдужих в точно такій же меншості, в якій є й затяті проукраїнські жителі півострова.

Сьогодні цих байдужих може лякати думка про повернення України. Точно так же, як їх лякала думка про прихід Росії. Тому що ні тоді, ні зараз вони не розуміють сценарію, яким буде супроводжуватися ця чергова зміна прапорів. Вони бояться можливої ​​війни, зламу звичного побуту, порушення контуру безпеки. Але їх лояльність не до прапора, а до комфорту. Який завжди відносний. І відстоювати свою лояльність вони готові не на рівні збройного опору, а лише на рівні соцопитування і бюлетеня.

І це все, що потрібно знати з приводу "кримської одностайності".

Copyright © 2017 RFE / RL, Inc. Передруковується з дозволу Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Коментувати
Поділитись:

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Наші автори
Єгор Стадний Директор аналітичного центру CEDOS
Олександр Поліщук Військовий дипломат, аналітик Фонду "Майдан закордонних справ"
Андрій Таїцький Викладач англійської мови. Працює у В'єтнамі
Сергій Тарута Народний депутат, лідер партії "Основа"
Вероніка Мудра Голова громадської організації "Біла Стрічка"
Погода