Кінець міфу про російських "добровольців"

Вбивство Мотороли ‒ це деконструкція міфу, який створювався протягом останніх двох років. Який свідчив, що правильна модель поведінки ‒ це повірити телевізору, встати з дивана і дістатися до Донецька

Вбивство Арсена "Мотороли" Павлова в Донецьку ‒ це не просто логічне продовження внутрішньовидових розборок серед бойовиків. Це ще й кінець міфу про російських "добровольців" на Донбасі.

Реальність завжди програє опису реальності. І яка різниця, яким насправді був Арсен Павлов ‒ мийник машин з Республіки Комі? Ми цього не знаємо і не дізнаємося ‒ сам бойовик про свою біографію говорив мізерно мало, а російські ЗМІ більше цікавилися його теперішнім, ніж минулим. Було відомо лише, що ріс без батьків, виховувала бабуся, служив у морпіхоті, мив машини, а потім, надивившись телевізора, поїхав "захищати Донбас від "нациків", - пише Павло Казарін для "Радіо Свобода".

Автомат Калашникова як соціальний ліфт: вже в Донецьку Арсен Павлов отримує дружину, квартиру, популярність і біографію

Можливо, його біографія була таким же фейком, як і вся історія невизнаних "республік" ‒ ну так і тут все логічно і цільно, причепитися ні до чого, та й нема чого. Але сама формула його біографії була універсальна і проста. Глибинка, бабуся, безбатченко, Чечня і внутрішні вороги, Донбас і вороги зовнішні. Автомат Калашникова як соціальний ліфт: вже в Донецьку Арсен Павлов отримує дружину, квартиру, популярність і біографію. На його кітелі з'являються полковницькі погони і нагороди. Персональна санкція ЄС, що забороняє видачу шенгенської візи, виглядає як смішна нісенітниця.

"Моторола" і "Гіві" ‒ два головних медійних персонажі російсько-української війни, які уособлюють "народні низи". Всі інші "польові командири" були на ранг вище з товщою біографією. А ці двоє були уособленням того, як потрібно робити, щоб з Івана-дурника стати Іваном-царевичем. Квиток до Ростова, кордон, автомат і окоп. "У боротьбі здобудеш ти право своє". "Хто був ніким, той стане всім".

Цей тандем був тим більше помітний, що Михайло "Гіві" Толстих в ньому за задумом уособлював "українських повстанців". Уродженець Іловайська, який служив в українській армії, з початком війни пішов на фронт "захищати" Донбас від "хунти" ‒ рольова модель для самих уродженців окупованого регіону. А Арсен "Моторола" Павлов уже був персональним втілювачем долі російських "добровольців", які приїхали допомагати "братньому сходу". Непорушна дружба народів, "антифашистська" коаліція, інтербригади.

І зараз уже навіть не важливо, хто вбив Арсена Павлова. Були це хлопці з українських спецслужб чи бомбу заклали люди Захарченка, або в Кремлі вирішили, що мертвий Моторола корисніший, ніж живий ‒ це вже не має значення. Вбивство Мотороли ‒ це деконструкція всього того міфу, який створювався протягом останніх двох років. Який свідчив, що завзятість "антифашистська" здатна винести тебе з грязі в князі, щедро наділити славою, дружиною і грошима. І що правильна модель поведінки ‒ це повірити телевізору, встати з дивана і дістатися Донецька. Хто знає, скільки ще безіменних "моторол" поїхало вбивати українців, надивившись по телевізору на свого медіапрототипа?

Скільки ще безіменних "моторол" поїхало вбивати українців, надивившись по телевізору на свого медіапрототипа?

І вже тепер не буде нічого. Ні пам'ятників, ні пам'яті. Залишиться сторінка в російській "Вікіпедії" з фотографією маленького мийника машин у великому шоломі. Щоправда, ніхто не може гарантувати, що підпис під цим фото не змінять, коли історія знову зробить зигзаг. Але іншим не дісталося і цього. Зрештою, що ми пам'ятаємо про Пономарьова і Здрилюка, Пургіна і Маковича, Березіна та Безлера?

Єдине, що нам потрібно про них знати ‒ так це те, що завдяки їм на світ з'явилася нова Україна без небезпечних ілюзій.

Кінець міфу про російських "добровольців"

Коментарі