Паралельна реальність прокремлівських кримчан: як вони бачать світ

В 2014-му році вони просто взяли і обнулили все, що з ними відбувалося після 1991-го.

Власники комп'ютерів нерідко створюють "образ диска" - він допомагає в будь-який момент часу повернутися до колись заданих еталонних налаштувань системи. Принагідно обнуляючи все, що відбувалося за час користування системою. Часом здається, що у проросійських хлопців в Криму такий "образ диску" був вшитий у голові.

І в 2014-му році вони просто взяли і обнулили все, що з ними відбувалося після 1991-го, - пише оглядач Павло Казарін для Крим.Реаліі.

Читаючи їхні профілі у соцмережах іноді чесно намагаєшся зрозуміти логіку. Ну просто з цікавості - щоб спробувати уявити світ, в якому вони живуть. Зрештою, будь-які патології цікаві. Особливо якщо мова йде про світогляд людини, яка вважає зраду - розсудливістю, а чесність - слабкістю.

Кожен з них пішов на свою віртуальну війну з уявним ворогом - мінімум напівтонів, виключно контрастні кольори

Часом здається, що ці люди просто намагаються зайвий раз не рефлексувати. Кожен з них пішов на свою віртуальну війну з уявним ворогом - мінімум напівтонів, виключно контрастні кольори. Більш того - весь їхній опис реальності теж батальний.

Одна дівчина, наприклад, описує свій досвід знайомства з іноземцями виключно через призму того, на чиєму боці та чи інша країна воювала в Другу світову. Тому італійці в її описі - противники. Хоч і не найжахливіші, бо все ж Муссоліні, а не Гітлер.

А інший юнак, наприклад, щиро переконаний, що людина може працювати на західну компанію тільки в тому випадку, якщо цей самий захід його завербував. Наприклад, взяв у полон і змусив кров'ю підписати угоду про здачу душі в довгострокову оренду. І ось цей самий юнак пише про те, що його колега, який воював в Афганістані, очевидно, був у полоні і там виявився завербований американськими солдатами. Після чого і став після 1991 року працювати в редакції одного американського ЗМІ.

У його картині світу будь-який факт співпраці із західними ЗМІ прирівнюється до держзради і може відбуватися лише після довгого вербування військовополоненого

Тобто в свідомості цієї молодої людини досі 1983 рік і Андропов. У його картині світу будь-який факт співпраці із західними ЗМІ прирівнюється до держзради і може відбуватися лише після довгого вербування військовополоненого. Можливо, він досі вважає, що пункт про життя родичів на окупованій території прибрали з анкет марно.

Тобто в його реальності не було 1991 го. Не було краху радянської моделі. Не було незворотного дрейфу країн в різне майбутнє. Не було гласності, свободи слова, ринку, конкуренції, дев'яностих, виборів, поїздок за кордон. Не було пристрасної мрії про те, щоб стати такими, як захід, і більш того - стати своїми для заходу.

Замість цього в його свідомості холодна війна, фарцовщики, глушилки для "Радіо свобода", уявні злочини, гомофобія, "агенти ЦРУ" і доблесне ЧК, яке "не дрімає".

Проблема в тому, що вони труять будь-кого, хто цьому процесу намагається чинити опір

Це тим дивніше, що ще недавно ці хлопці, в цілому, вважалися порівняно адекватними. Але тепер здається, що два роки тому вони дісталися до системного диска власної підсвідомості і обнулили себе до заводських налаштувань. Тих самих, що, судячи з усього, збігаються з роком їх народження.

І головна проблема навіть не в тому, що ці хлопці перетворюють регіон, в якому живуть, в тераріум. Проблема в тому, що вони труять будь-кого, хто цьому процесу намагається чинити опір.

Copyright © 2016 RFE / RL, Inc. Передруковується з дозволу Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Коментувати
Поділитись:

Коментарі

2

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Наші автори
Остап Українець Письменник, перекладач
Максим Кияк Експерт Ради зовнішньої політики "Українська призма"
Тарас Чмут Голова правління "Українського мілітарного центру"
Надія Романенко Керівниця проєкту з дезінфомоніторингу Texty.org.ua
Тарас Антипович Письменник, сценарист
Погода