Дежавю по-українськи: як владі не допустити помилок "помаранчевих"
У цій ситуації немає очевидного рішення. Нинішня коаліція не захоче рухатися вперед, а нові вибори можуть посилити позиції тих, хто спробує відіграти все назад.
Пам'ятайте, яким був перший указ Віктора Януковича, після того, як він став президентом України? Це було розпорядження про перейменування Секретаріату Президента назад в Адміністрацію, - пише Павло Казарін для Крим.Реалії.
Це рішення стало символічним жестом, який перекреслював каденцію Віктора Ющенка. Тому що саме Ющенко перейменував Адміністрацію у Секретаріат, мотивуючи це тим, що відтепер відомство буде точити олівці, а не за кулісами керувати країною. І нова назва, на думку третього президента України, мала цей новий статус цілком підкреслювати.
На практиці ж все обмежилося зміною назви. Тому що Віктор Андрійович так і не наважився на жодні серйозні реформи. Навпаки, дуже скоро коаліція "помаранчевих партій" дала тріщину, а Банкова і Грушевського зійшлися в традиційному для України протистоянні персональних амбіцій. А потім були нові вибори, реванш "регіоналів", Віктор Янукович в прем'єрському кріслі, знову вибори, за підсумком яких найбільші фракції сфорували Партія регіонів і Блок Юлії Тимошенко (в сумі - 331 місце). У 2009 році - переговори про "широку коаліцію" між партіями-тріумфаторами. У 2010 році Віктор Янукович перемагає на президентських виборах.
Перемагає - і символічно обнуляє те невелике, що намагався зробити його попередник.
Чим довше вдивляєшся в українську реальність - тим сильніше відчуття дежавю
Будь-які аналогії не можуть бути точними і буквальними, але чим довше вдивляєшся в українську реальність - тим сильніше відчуття дежавю. Таке саме протистояння персональних амбіцій президента і прем'єра. Таке саме небажання випускати з рук контроль над потоками. Таке саме небажання створювати "кабмін технократів". Реформа прокуратури провалена, прагнення президента зберегти контроль над відомством призвело до витіснення із системи тих людей, які намагалися її змінити. А спроба адміністрації президента зберегти контроль над судами призвела до небажання рубати проблему на корені. У підсумку, судді, відчуваючи свою безкарність, навіть відстрілюються від співробітників антикорупційного бюро, "прикриваючись своїм імунітетом".
І ось вже реєструється проект про відтворення ДАІ. А потім - про створення об'єднання на Донбасі, що призведе до босніізаціі конфлікту. Ті агенти змін, які увійшли до органів влади після Майдану, опиняються на вулиці. Хтось скаже, що важлива не помилка, а реакція на помилку - і буде правий. Але в тому й річ, що реакції теж немає. Коли креатура президента Айварас Абромавічус пише заяву про відставку, звинувачуючи соратника Петра Порошенка Ігоря Кононенка в тиску - фракція БПП робить все, щоб не позбавити старого президентського друга мандата. Хоча це могло бути лише найскромнішою реакцією на скандал.
Особливість ситуації в тому, що за спиною нинішніх партій практично немає жодного готового "другого ешелону" - у разі перевиборів є ризик, що станеться лише перерозподіл мандатів
Причому особливість ситуації в тому, що за спиною нинішніх партій практично немає жодного готового "другого ешелону" - у разі перевиборів є ризик, що станеться лише перерозподіл мандатів. Посиляться ті, хто обіцяє все і одразу, а також ті, хто експлуатує імідж "міцних господарників". В результаті парламент знову побачить потовстішання фракції Юлії Тимошенко і Опозиційного блоку. І скільки б ми не мріяли про оновлення - нинішнє виборче законодавство заточене на збереження системи, а не на її оновлення.
І це виглядає як глухий кут. Тому що останні два роки були часом громадської мобілізації, коли правляча коаліція мала мандат довіри. Її прорахункам знаходили виправдання і в ці виправдання вірили. Її помилки пояснювали тим, що "еволюціонери" не можуть дозволити собі рубати навідліг і воювати на всіх напрямках. Її половинчастість виправдовували перехідним форматом нинішньої системи, на зміну якій повинна прийти прошивка 2.0. А тепер стає очевидно, що будь-яким змінам президент, парламент і уряд вважали за краще консервацію колишніх порядків. Їх просто трохи причесали - і все.
У цій ситуації немає очевидного рішення. Нинішня коаліція не захоче рухатися вперед, а нові вибори можуть посилити позиції тих, хто спробує відіграти все назад. Зрештою, в минулий раз нерішучість Віктора Ющенка привела до влади Віктора Януковича. Але тоді в українському рівнянні не було війни.
А тепер вона є.
Copyright © 2016 RFE / RL, Inc. Передруковується з дозволу Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода
