Сьогодні питання полягає лише в тому: чи відчують у Кремлі недобре і чи наважаться на останній ривок із ситуації капкана?

АГОНІЯ КРЕМЛЯ ЧИ ОСТАННІЙ РИВОК?

Мене завжди насторожувало мовчазне спокій. Коли твій супротивник, володіючи значним потенціалом і силами, при цьому ніяк не реагує і не намагається себе захистити, вирватися з пастки, перехопити ініціативу, рвонути у найзручніший момент.

Сьогодні такий підозрілий спокій спостерігаємо в Кремлі. Сказати, що справи у них йдуть погано - це взагалі нічого не сказати! Рекордно мінімальні котирування цін на нафту та інші енергоресурси, зняття санкцій з Ірану і, відповідно, скасування для них ембарго на продаж нафти і газу. Обвал національної валюти і різке скорочення золотовалютних резервів на мільярди доларів. Буксування по "Мінським домовленостям". Даремна військова кампанія в Сирії і вже підтверджені втрати серед живої сили російських військ. Міжнародна ізоляція і щоденні задушливі санкції, санкції, санкції...

Все це наводить на думку, що або в Кремлі змирилися з таким станом речей, або Заходу таки вдалося тимчасово задобрити Путіна. Або ж інший варіант - в Кремлі готуються до "останнього ривка", намагаючись зберегти сили, щоб вирватися зі створеного "капкана".

Путін чудово усвідомлює, що "сухим з ​​води" йому точно не вийти

Агонія Путіна поступово набирає все більших масштабів і ось-ось остаточно переросте в шізофренію. Судіть самі, жодної більш-менш відчутної перемоги ні на економічному, військовому або політичному театрах за останні два роки з часів анексії Криму. В результаті, не маючи більш вагомих аргументів і друзів у цивілізованому світі, рука Путіна все частіше тягнеться до "ядерної кнопки", яка може поставити крапку в протистоянні двох світів з полярно різним сприйняттям дійсності.

Чи розуміють це на Заході? Думаю, що більш ніж! Тому, ніякого перемир'я і навіть незначного перепочинку Путіну тепер ніхто не дасть. Поступово тиск буде тільки посилюватися.

Лише за останній рік: 1) США відновлюють дипломатичні відносини з Кубою - головним союзником СРСР і основною загрозою Штатам у Карибському басейні; 2) підписують договір про без'ядерну програму Ірану (ще один удар по енергоринку та, відповідно, економіці РФ); 3) підписують Трансатлантичну угоду (TPP), згідно з якою Штати відкривають для себе ринки ще 50 країн Азії, включно з Китаєм; 4) зміцнюють фінансово Україну, списуючи їй борги, допомагають у боротьбі з корупцією та налагоджують економіку; 5) перекидають американські сили для союзників у НАТО, особливо в східних країнах Балтії, Польщі, Румунії, Угорщини. Будують нові бази для Альянсу та підсилюють протиракетну оборону по периметру. Список можна продовжувати.

У такій ситуації Путін чудово усвідомлює, що "сухим з ​​води" йому точно не вийти, у спокої його ніхто не залишить, і дотискатимуть далі. Тому, хто послизнувся один раз, помилок у Великій Грі вже ніхто не пробачить. Тому, сьогоднішні спроби Кремля йти на "мирову" з Заходом і Україною заздалегідь приречені на провал. Такі кроки можуть лише відтягнути фінал, але жодним чином не можуть запобігти йому.

Чи відчують у Кремлі недобре і чи наважаться на останній ривок із ситуації капкана?

Я думаю, що на Заході вже давно розгадали психотип Путіна і його оточення, тому їхню пильність сьогодні намагаються всіляко приспати: багатогодинними зустрічами, переговорами, запевненнями про "особливу ​​роль" РФ у міжнародних відносинах. Але це нагадує поведінку, коли жертву ведуть на забій, і щоб та не пручалася, її намагаються всіляко заспокоїти, приспати пильність, щоб ударити в найнесподіваніший момент.

Сьогодні питання полягає лише в тому: чи відчують у Кремлі недобре і чи наважаться на останній ривок із ситуації капкана? Або ж так і слухатимуть зачаровано вмовляння Західних партнерів у ході багатогодинних переговорів? Чи готовий буде Путін скористатися "кнопкою" в прямому і переносному сенсі? І якщо так, то яку ж "червону лінію" для себе накреслили в Кремлі, чи готові там, у разі потреби, здавати Москву?

Думаю, що на всі ці та багато інших питань необхідно всім шукати відповіді якомога раніше! З не меншим ретельністю це повинні робити як на Заході, так і в Україні. Так, на всяк випадок.

Оригінал