Декілька днів тому закінчилось 19 засідання Комітету парламентського співробітництва (КПС) між Україною та ЄС у Стразбурзі. Зазвичай, засідання цього міжпарламентського органу проходять спокійно та цікавлять в основному спеціалістів у даній сфері. Проте деякі події 13-14 червня прикували до нього увагу як західної, так і вітчизняної преси.

Представники Партії регіонів внесли багато поправок до Заключної Заяви та рекомендацій КПС. Хочу зауважити, що роботу української частини КПС по підготовці цього документу вони ігнорували, адже, у депутатів від ПР, судячи з усього, просто немає часу приділяти увагу проектам міжнародних документів, оскільки вони в повну силу зайняті підготовкою антидержавницьких законів та продуктовим "благодійництвом" в регіонах.

Ситуація, яка склалася під час засідання КПС Україна-ЄС 14 червня в Страсбурзі, була звичною для заходів такого роду, коли сторони намагаються досягти компромісу, однак якщо немає згоди більшості, то запропоновані пропозиції відхиляються. Представники більшості, вочевидь не звикли до демократичних процедур парламентаризму і замість того, щоб виступити із заявою, що вони не погоджуються із пунктами, присвяченими проблемі з правами людини і ув'язненню за політичними мотивами, і проголосувати за заключний документ із застереженнями, вони спочатку звинуватили мене як Главу делегації у "перевищенні" повноважень, потім взялися звинувачувати Європейський парламент у недемократичності, тому що когось не пустили до кафе під час засідання і нарешті грюкнули дверима.

Така поведінка викликає хіба що бажання покрутити пальцем біля скроні, хоча насправді просто соромно за таку поведінку українських парламентарів, котрі демонструють непрофесійність, некерованість, надмірну емоційність, а також елементарну відсутність політичної культури.

Так, чи інакше, документ, котрий містить дуже багато позитивних і корисних для України положень, був проголосований більшістю делегатів.

Нажаль, представники більшості не побажали підтримати такі положення заяви, як позитивна очінка парафування Угоди про асоціацію, наголошення на необхідності найскорішого підписання та ратифікації Угоди, скасування візового режиму для громадян України тощо. Таким чином вони продемонстрували, що ці питання, що є надзвичайно важливими дня громадян України не становлять жодного інтересу для парламентської більшості.

Втім Заключну Заяву та рекомендації Комітету з питань парламентського співробітництва прийнято і на мою думку вона цілком збалансована і слушна.

Переконатися в цьому ви можете ознайомившись з нею. Особливу увагу прошу звернути на пункти 4,5 та 21, котрі викликали таке "обурення" у "регіоналів". До певної міри я їх розумію, оскільки нічого, крім "хорошої міни при поганій грі", їм не залишалося.

Втім, я ще раз наголошу – цей документ – НЕ МОЄ ОСОБИСТЕ РІШЕННЯ чи примха, як це намагаються представити "регіонали", а збаласансована і об'єктивна позиція більшості українських та ЄСівських членів Комітету з парламентського співробітництва між Україною та ЄС, котрий не бажає закривати очі на події, котрі супроводжують стрімке формування нового авторитарного режиму в центрі Європи.

Хоча я повністю згодний з положеннями Заключної заяви та Рекомендацій Дев'ятнадцятого засідання Комітету з парламентського співробітництва між Україною та ЄС.

****

КОМІТЕТ З ПАРЛАМЕНТСЬКОГО СПІВРОБІТНИЦТВА МІЖ УКРАЇНОЮ ТА ЄС

Дев'ятнадцяте засідання

13-14 червня 2012

СТРАСБУРГ

Співголови: Павел КОВАЛЬ та Борис ТАРАСЮК

ЗАКЛЮЧНА ЗАЯВА ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ

відповідно до Статті 90 Угоди про Партнерство та Співробітництво

напередодні парламентських виборів 2012 року в Україні та, беручи до уваги, в цьому контексті, відносин між Україною та ЄС

Комітет з парламентського співробітництва (КПС):

1.Вважає, що поглиблення відносин між ЄС та Україною має велике значення для обох сторін; визнає прагнення України, які випливають із статті 49 Лісабонського договору, за умови дотримання всіх критеріїв, зокрема, поваги до принципів демократії, прав людини, фундаментальних свобод і верховенства права;

2.Відзначає принципову важливість парламентських виборів в Україні, які відбудуться 28 жовтня 2012 року як для демократичного розвитку країни, так і для подальшого розвитку відносин України з ЄС; сподівається, що виборча кампанія, як і безпосередньо процес голосування відбуватимуться у відповідності з міжнародними стандартами, які Україна визнає; вітає той факт, що до сьогоднішнього моменту підготовка до виборів відбувалася за участі опозиційних партій;

3.Закликає українську владу вжити всіх необхідних заходів з метою забезпечення демократичних, вільних і чесних виборів у відповідності із стандартами ОБСЄ, що є однією із передумов для підписання і подальшої ратифікації Угоди про асоціацію; очікує, що всі учасники виборів співпрацюватимуть із спостережною місією ОБСЄ з метою своєчасного виявлення порушень в ході виборчого процесу та якнайшвидшого їх виправлення;

4.Звертає особливу увагу на Резолюцію Європарламенту щодо України від 24.05.2012, яка закликає українську владу до цивілізованого вирішення ситуації із засудженими за політичними мотивами лідерами політичної опозиції, зокрема, їх негайного та беззаперечного звільнення з-під арешту та забезпечення їх правом брати участь в парламентських виборах восени 2012 року; вкотре закликає, в цьому зв'язку, Верховну Раду України проявити політичну волю та вилучити з кримінального законодавства України положення, згідно з якими кримінальна відповідальність для політиків настає за прийняття ними політичних рішень, що не відповідає європейським стандартам і є залишком радянського минулого;

5.Особливо наголошує, в цьому зв'язку, що будь-які дії, спрямовані на відсторонення політичних опонентів шляхом їх ув'язнення, є неприйнятним для будь-якої європейської країни, яка заявляє про свою відданість основоположним принципам демократії;

6.Беручи до уваги звіт пана Павела Коваля та пана Яна Козловскі, які очолювали Місію в Україну зі спостереження за місцевими виборами, що відбувались в Україні 31 жовтня 2010-го року, закликає українську владу звернути особливу увагу на недоліки, які були очевидними, та мали безпосередній вплив на процес проведення та результати виборів до місцевих і обласних рад в Україні у 2010 році (скорочення терміну для підготовки до виборів, яке було спричинено внесенням змін до закону, недоліки у ході процесу реєстрації, невдала організація територіальних виборчих комісій) і, які також були відображені у Звіті делегатів Європейського Парламенту зі спостереження за виборами 2010-го року;

7.Наголошує на важливості гарантування рівного доступу до медіа для всіх кандидатів під час передвиборчої кампанії і закликає медіа утриматись від преференційного ставлення до окремих кандидатів; бере до уваги Постанову Верховної Ради України "Про забезпечення безперешкодної діяльності засобів масової інформації у передвиборний період 2012 року", прийняту 9 лютого 2012 року; вітає в цьому зв'язку рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення від лютого 2012 року не проводити контрольні огляди телерадіокомпаній під час передвиборчої кампанії, а також рішення Державної податкової адміністрації України від березня 2012 року не включати організації ЗМІ у графік проведення податкових інспекцій, починаючи з другого кварталу цього року до завершення парламентських виборів в Україні у жовтні 2012 року;

8.Бере до уваги той факт, що Представництво ЄС в Україні вже розпочало координацію зусиль спільно з Главами дипломатичних місій країн-членів ЄС в Україні щодо підготовки спостерігачів та фінансування екзит-полів, що відіграло значну роль в оцінюванні попередніх виборів в Україні;

9.Закликає Центральну Виборчу Комісію України забезпечити відповідні навчання для членів регіональних і територіальних виборчих комісій, а також персоналу виборчих дільниць;

10.Вітає рішення української влади запросити міжнародних спостерігачів на довго- і короткотерміновій основі, включаючи членів Європейського Парламенту, з метою здійснення моніторингу виборчої кампанії та безпосередньо процесу голосування в день виборів в Україні 28 жовтня 2012 р.;

11.Вітає рішення Європейського Парламенту включити парламентські вибори в Україні до пріоритетів Місії з нагляду за виборами у другій половині 2012 року;

12.Висловлює побажання, щоб формування нового уряду відбулося якомога швидше після жовтневих виборів, оскільки це буде життєво необхідним для продовження роботи з впровадження і імплементації необхідних Україні реформ, спрямованих на приведення норм і стандартів України у відповідність з тими, які діють в ЄС, включаючи встановлення поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі між Україною та ЄС, виконання Порядку денного асоціації та Плану дій з лібералізації візового режиму;

13.Вважає важливим, щоб Європейський Парламент невідкладно сформував свою делегацію для моніторингу виборів в Україні;

14.Закликає політичні групи Європейського Парламенту розглянути можливість направлення своїх спостережних місій на парламентські вибори в Україну, як один з елементів оцінки Європейським Парламентом стану демократичного розвитку країни;

15.Закликає Високого Представника з питань зовнішньої політики та політики безепеки ЄС, а також Європейську Комісію виділити більше коштів з метою заохочення якомога більшої кількості спостерігачів під час проведення парламенських виборів в Україні; закликає українську владу забезпечити безперешкодний доступ таких спостерігачів на виборчі дільниці;

16.Закликає до якнайшвидшого формування коаліції більшості у новообраному парламенті України та сподівається, що вона сприятиме пришвидшенню процесу імплементації важливих і необхідних реформ.

17.Сподівається, що всі політичні сили в Україні зразу після майбутніх виборів, об'єднають свої зусилля навколо реформування виборчого законодавства і продемонструють політичну волю у прийнятті нового Виборчого Кодексуз урахуванням відповідних рекомендацій Європейського Парламенту, БДІПЛ/ ОБСЄ та Європейської Комісії за демократію через право (Венеціанська комісія);

18.Сподівається, що конституційна реформа і надалі залишатиметься пріоритетною в Україні і результатом її має стати створення збалансованої і функціональної системи управління, спрямованої на недопущення політичної кризи і протистояння між гілками влади, як це вже мало місце; закликає Український Парламент внести зміни до кримінально-процесуального кодексу, який діє ще з радянських часів та вилучити з нього положення, які передбачають кримінальну відповідальність за явно політичні дії, вчинені державними діячами, перебуваючи на офіційній посаді, а, натоміть ввести конституційну відповідальність за такі дії;

19.Вважає, що подальше реформування судової системи має бути пришвидшено з метою зміцнення верховенства права та проведення більш ефективної роботи у сфері боротьби з корупцією, оскільки зазначені реформи є надзвичайно важливими для подальшого поглиблення відносин між Україною та ЄС, а також для консолідації демократії і верховенства права;

20.Сподівається, що нова парламентська коаліція працюватиме на розширення масштабів внутрішніх реформ в Україні, в рамках, визначених Порядком денним асоціації Україна-ЄС та Планом дій щодо лібералізації візового режиму, а також здійснюватиме комплексні реформи в напрямку адаптації українського законодавства до норм і стандартів ЄС;

21.Відповідно до Резолюції Європейського Парламенту щодо України від 24 травня 2012 року, вимагає покласти край вибірковому судовому переслідуванню політичних та інших опонентів; шкодує, що Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ відклав прийняття рішення щодо касаційної скарги у справі Ю. Тимошенко проти рішення Печерського районного суду у м. Києві; відзначає перенесення дати касаційного слухання у справі Ю. Тимошенко на 26 червня 2012 року, висловлює розчарування з цього приводу та застерігає від затягування судових процедур;

22.Вітає факт надання українською владою доступу для низки міжнародних політиків, в тому числі і членів Європейського Парламенту, які висловили бажання відвідати Юлію Тимошенко та оцінити рівень медичної допомоги, який їй надається;

23.Вітає створення Європейським Парламентом місії щодо України у складі пана Пата Кокса, колишнього Президента Європейського Парламенту та пана Александра Кваснєвського, колишнього Президента Польщі, яке стало можливим в результаті домовленості між паном Мартіном Шульцом, Президентом Європейського Парламенту та Миколою Азаровим, Прем'єр-міністром України. Метою місії є здійснення моніторингу судових процесів щодо ув'язненої колишнього Прем'єр-міністра України Юлії Тимошенко; закликає, та цілком підтримує рішення розширити мандат місії з метою пошуку рішення щодо унеможливлення здійснення політичних переслідувань та порушення прав людини; закликає Українську владу надавати максимальне сприяння місії під час здійснення нею своїх завдань;

24.Сподівається, що новообраний парламент спиратиметься на рішення попереднього парламенту у питанні реформування нафтогазового комплексу, вітає, в цьому зв'язку, прийняття Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про трубопровідний транспорт" від13 квітня 2012 року, яким забороняється приватизація державних підприємств, дочірніх компаній НАК Нафтогаз України, а також компаній, підприємств і організацій, створених після їх реорганізації, які займаються транспортуванням газу через головні трубопроводи, або зберіганням його в підземних сховищах газу;

25.Повторює своє переконання в тому, що наближення України до ЄС повинне базуватися на належному впровадженні реформ в Україні, а також на її відданості цінностям та свободам ЄС;

26.Наголошує, що ЄС повинен допомагати української молоді; зазначає, що нове покоління українців, яке зросло в часи незалежності, становить велику групу динамічних та амбітних людей, які бажають позитивно впливати не процеси, що відбуваються в Україні; закликає до створення університету Східного Партнерства в Україні, який надаватиме кадри для покращення процесів європейської інтеграції України;

27.Закликає кожну політичну силу в Україні, зокрема, напередодні парламентських виборів зберігати пріоритетною програму реформ, необхідних для європейської інтеграції України з метою досягнення політичного та економічного прогресу в країні, просування стандартів та цінностей ЄС, які, серед іншого, відображені і в майбутній Угоді про асоціацію між Україною і ЄС;

28.Вітає парафування тексту Угоди про асоціацію між Україною і ЄС, включаючи поглиблену та всеохоплюючу зону вільної торгівлі, яке відбулось 30 березня 2012 року;

29.Закликає, таким чином, Україну і ЄС якомога швидше перейти до підписання Угоди про асоціацію після жовтневих парламентських виборів в країні, за умови, що всі вимоги, висловлені ЄП у його численних резолюціях, будуть виконані, з тією метою, щоб усі документи, необхідні для ратифікації Угоди, після їх підписання стали доступними для всіх парламентів, задіяних у цьому процесі;

30.Вважає, що Угода про асоціацію є інструментом для модернізації України і містить відповідні механізми та досвід, необхідні для гармонізації українських норм та стандартів з європейськими;

31.Переконаний, що встановлення безвізового режиму для громадян України, які подорожують до країн ЄС не повинно залежати від загального політичного клімату у стосунках між Україною та ЄС. Українські громадяни, так само як і громадяни країн-членів ЄС, що подорожують до України, мають отримати право на безвізові подорожі до країн ЄС;

32.Закликає, таким чином, українську владу вжити всіх необхідних законодавчих заходів, зокрема тих, які стосуються введення біометричних паспортів та боротьби з корупцією, з метою пришвидшення встановлення безвізового режиму для громадян України;

33.Ще раз наголошує на тому, що чим більше Україна зосереджуватиметься на впровадженні реформ і загальних цінностей ЄС, тим глибшими ставатимуть її відносини з ЄС;

34.Вітає підготовку України та Польщі до проведення фінальної частини чемпіонату Європи з футболу у 2012 році, що є важливою подією, які сприятиме посиленню міжлюдських контактів;

35.Висловлює засудження будь-яких проявів ксенофобії і расизму та наголошує, що в Україні і Польщі відсутні системні прояви цих явищ; закликає світові ЗМІ надавати всебічну і достовірну інформацію відносно таких суспільно важливих і резонансних тем і не спекулювати на них;

36.Закликає до якнайшвидшого формування української частини КПС після парламентських виборів, з тією метою, щоб Комітет мав змогу провести своє двадцяте засідання якомога раніше та продовжувати свою роботу.